22.06.13
Сьогодні у дружини та у мене співпали вихідні.
Було вирішено відпочити на одному з карєрів Житомирщини.
Запланували відвідати найбільше "голубе" озеро, де я вже другий рік безрезультатно полюю на метрову щуку.
Відіспалися, виїхали на центральний базар, закупили свіжих помідор, огірків, доладніх сардельок і пішли на автовокзал. А на вокзалі адміеністрація не знала коли буде найближчий автобус в потрібне нам село?????!!!
Вирішили не тратити зайвий час і поїхали на карєр який майже в центрі Житомира.
Пів години маршруткою і ми на місці.
Дружина захотіла на пляж до людей там і отаборилися.
Кохана взяла ласти, наплавалася і лягла читати книгу, а я вліз в костюм і під воду.
Длятого щоб уявити обстановку потрібно врахувати що карєр в самому місті Житомир і вихідний день - народу, мабуть, пару сотень по всьому березі. Біля нас було пару десятків і малих і старих.
От я граційно відплив, зарядив рушницю. Виставив ствол з гарпуном з води і мені дали "зелене світло". Я спокійно відплив в заводь за пару десятків метрів і розпочалося полювання...
Припірнався бо глибини під самим берегом 2 - 4 м, а далі дорога обривається кручами вниз. Підняв голову з води щоб зорієнтуватися - за мною по березі цілий гурт цікавих ходить і коментують плавання. Я не звертаю увагу, пірнаю собі далі.
Пірнаю на дно під завал на затоплених дерев, а там в самому завалі як в печері з протилежного боку туди-назад плаває в зграї плітка більша за пів кілограма, я виціляв її за другим запірнюванням і з 2 м пульнув... Промах, давай витягувати гарпун, а він засів в тому хаосі сплетіння гілляк. Я починаю в тих хащах пірнати, крутитися, смикати - народ на березі в захваті, сміялися з мене так що здавалося я їх під водою чув. Ну думаю - смійтеся, от щоб з Божою поміччю хоч раз в цьому малорибному карєрі хоч щось трофейне взяти я тоді б виліз перед цими хвастунами так як треба. Але я нічого не мав проти - одну добру справу вже зробив, людей порадував, отже вже не дарма приїхав.
Отак я з 20 хв вовтузився в завалі під водою поки вигріб свого гарпуна і перезарядився. Дивлюся, а народу набридло дивитичся на те як я в мутняку в кущах кручуся і порозходилися.
Пливу собі далі, прозрак 2 м - насолоджуюся....
Дивлюся сосна ще свіжа у воду звалена - хвоя не облетіла. А Зправа затоплене дерево. Краса неймовірна !!! Шкода що дна не видно, прозрак підводить. Вирішив пірнути і поглянути зліва під нависшу сосну, а потім далі опущуся під дерево.
Пірнаю на 2 м і заглядую під сосну, ніби нічого. Дивлюся сосна обперта на стовбур тонкого затопленого дерева, вирішив взятися рукою щоб відштовхнутися вниз, оскільки плаваю недогруженим, так щоб на 4 м зависати (карєри і вглиб по 100 м у нас бувають - є де розігнатися). Я рукою беру за ствол листяної опори на межі закінчення хвої лівою рукою і тут на мене збоку потужна струя води пішла. Зрозумів, що недогледів я в хвої рибину на пару кілограмів, але що тут зробиш. Стартанула вона в бік свалу на 10 -15 м. Я піднявся віддихався і знову під воду до дерева зправа. Зависаю над дном на глибині 4 - 5 м, бачу лише зграю окунів. Ех думаю, а був же шанс.. Я розвертаюся в ліво - і тут така щука - красуня мнеться в роздумі дивлячись на мене. Я думаю що то та сама рибина яка зависала під кроною сосни в пів води. Вона не спішила стартувати і я встиг помилуватися нею. Така незвично світла зі спини. А в обіднє світло в променях світла, аж сяяла. Бачу що вона вирішує покинути мене вдруге і я прицілившись ближче до голови 2 метрів вистрілив. .. Як вона стартанула!!! А котушка мовчить. Ну думаю, промазав то промазав. Але тут катушка як запрацює - є - є.. У мене радість, але тримаю себе в руках - відпускаю повністю катушку і спливаю в завалі, а щука мене супроводжує свічкою перед мною. Я до неї, а вона вниз. Я похапцем ковтнув повітря і за нею. Риба активна - день таки (от чому я люблюна 98% більше денне полювання - бо це дійсно спортивно!!!) Наздоганяю, кидаю рушницю, беру в руки - виривається, я знову один раз, другий і потім ловлю під зябра. Кисню на межі і я на верх з цією радістю в руках.
Посадив на кукан. Наладив рушницю і до берега в бік пляжу.
По дорозі зрозумів, що катушка спрацювала з затримкою, тому що рушниця яку мені Марк з нашого форому змайстрував прошила щуку навиліт з солідним протягуванням линя через тіло, от і поки щука той шнур до гарпуна не підтягнула доки не змогла змотувати линь з котушки.
Підпливаю до пляжу, там скеля, а на ній вже метушаться люди. Я щуку на лівий бік, так щоб їм було краще видно
, беру за основу хвоста, розряджаю рушицю і по-о-о-о-вільно, демонстративно, важко віддихуючись виповзаю по камінні і встаю в повний ріст з щукою на пясі прямо в масці та ластах на камені трохи нижче від карнізу. А на карнізі натовп людей, галасують, у всіх емоції через край, народ прибуває, фотографують. Шкода що через шолом погано чути.
Зі слів дружини : "Лежу читаю, чую хлопці кричать "ЕБ@***ТЬ, ЕБ@***ТЬ, ЕБ@***ТЬ!!!!"", а потім після відповідді що там таке хтось крикнув "пливе, щука!!!" всі почали збігатися і масово кричати слово "ЕБ@***ТЬ" при чому навіть дівчата".
Ніби інших слів не знають. І це на все на що спромоглася наша молодь.
Але всі раділи, вітали і я думаю що після сьогоднішнього запливу серед Підвохів Житомира значно прибавиться людей.
Після фотосесіє засмажили сардельок і я приєднався до дружини в читанні книги (Кейт Лоумер - класична фантастика, рекомендую).
Народ ще довго підглядав на щуку прив\язану до дерева куканом біля заходу в воду. Дівчата зиркали із зацікавленням, а дружина тихо гордилася мною.
Отак я взяв сьогодні найбільшу у моєму підводному відпочинку щуку.
Так що, Вован (
uaglyk) ук нас по щуці 1 : 1 бо моя також затягнула на 3 кг 100 г з копійками, цього року не дам себе обловити
Вложение 333.JPG не найдено
Ця щука мене ще раз здивувала.
Як дістав шлунок, захотів глянути чи вона поснідала, я у шлунок, а він порожній. І тут мій палець щось вкололо. Я приглядаюся, а крізь оболонки шлунку пробите жало гачка трійника, навколо озаки запалення, але НЕ гнійне, а трійник то явно з зимньої рибаплки. Хтось через лєску напряму прив'язав без повідка - зекономив
От щука втікла з гачком, благополучно проковтнула його разом з рибою і жила собі до зустрічі зі мною.
От я й ще одне добре діло зробив - позбавив тварину мук і болю.
Вложение 444.JPG не найдено
Вложение 555.JPG не найдено
Отак я побив власний рекорд по щуці в малорибному, але надзвичайно гарному під водою кар'єрі недалеко від дому.
Всім нових трофеїв та нових власних рекордів!!!
.