CLASSIK пишет:
Сергей (Veter) пишет: Меня тоже хотели развести с номера 057-756-81-38 и потом перезвонил сотрудник приват банка 056-785-91-26. И начал интересоваться про баланс на карте, я ему ответил что если есть проблемы с зачислением на карту то я утром пойду в банк и все решу. На что получил ответ что ваша карта заблокирована и положил трубку.
Ребят кого пытались развести, у нас есть служба которая обязана заниматься подобными вопросами. У них есть форма связи. Пишите, пусть блочат карты, телефоны и .тд... Хорошо что мы такие умные что не повелись, но ведь кто-то может и пострадать.
Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. у них и сайт есть (сейчас почему то лежит, видать ДДОС 
)
cybercrime.gov.ua/
Мне кажется заявление может и примут, но заниматься скорее всего никто не будет.
на сайте есть полезная информация - это наверное единственная польза от создания отдела "Управление по борьбе с киберпреступностью МВД Украины" :
Если вы стали жертвой мошенничества
Ваши первичные действия:
1.Скопируйте в электронном виде или на ксероксе чек и/или другие документы, подтверждающих оплату мошеннику.
2.Сохраните смс-переписку и историю звонков с мобильного телефона (желательно сделать скриншоты или фото этих сведений).
3.Сохраните историю переписки с мошенником, скриншоты сайта с его объявлениями, почтовые сообщения вместе с их заголовками, любые контактные данные мошенника и его пособников - номера телефонов, e-mail, skype, других средств общения.
4.Скопируйте на сменный носитель информацию, полученную при выполнении п.п. 1-3. Копию этой информации для приложения к заявлению необходимо записать на оптический диск - CD или DVD, финализировав сессию записи.
5.Отключите компьютер и не используйте его до момента осмотра следователем (если компьютер нужен немедленно, найдите возможность самостоятельно или со специалистом снять с него копию - образ жесткого диска).
6.Напишите заявление о совершении в отношении Вас уголовного правонарушения, используя сведения, полученные при выполнении п.п. 1-3.
7.Используя другой компьютер, смените пароли к вашему e-mail, skype, пароль на роутере (если используете WiFi).
8.Обратитесь в милицию по месту вашего проживания с заявлением, подписанным собственноручно, к заявлению приложите оптический диск с информацией (см. п. 4), а так же ксерокопии документов и образ жесткого диска, если соответственно Вами выполнялись п. 1 и п. 5.
Последующие действия:
9.Свяжитесь с администрацией интернет-магазина, аукциона, платежного сервиса или иного ресурса, с помощью которого Вы осуществляли сделку или находили объявление мошенника, напишите жалобу и обязательно укажите на необходимость сохранения всех технических данных, которыми располагает администрация ресурса, попросите дать Вам реквизиты ответственного лица интернет-магазина, аукциона, платежного сервиса или иного ресурса, к которому сможет обратиться следователь для изъятия таких технических данных в ходе расследования. Ответ администрации и реквизиты ответственных лиц сообщите следователю или оперативному сотруднику.
10.Обратитесь в банковское учреждение с заявлением о получении выписки по счету (платежной карте), с которого Вы осуществили оплату мошеннику (желательно заверенную оттиском печати банка).
11.Истребуйте у оператора телефонной связи детализацию звонков по своему номеру телефона (желательно заверенную оттиском печати оператора).
12. Используя известные Вам реквизиты мошенника (номера телефонов, счетов, учетные записи в соцсетях, ники на форумах, e-mail, skype, других средств), осуществите поиск в сети интернет дополнительных сведений о мошеннике, о других потерпевших от его действий.
ВНИМАНИЕ !
Указанные рекомендации являются попыткой помочь правильно организовать Ваши действия, и не являются официальными.
Без регистрации Вашего инцидента в ЕРДР следователем и получения соответствующего поручения от него с приложением решения суда подразделение лишено правовых оснований совершать любые следственные или процессуальные действия.
Также подразделению запрещено по собственной инициативе обращаться с ходатайствами к следственному судье или прокурору (см. ст. 41 Уголовного процессуального кодекса Украины).
и еще один раздел:
Як не стати жертвою шахраїв
Для мінімізації ризику стати жертвою кібершахраїв при участі в електронній комерції слід дотримуватись наступних порад:
1) У разі покупки товарів, що реалізуються через Інтернет, рекомендується здійснювати переказ коштів лише на банківські рахунки або розраховуватись зі службою доставки. Не рекомендується для переказу коштів користуватися послугами напівлегальних електронних платіжних систем, що не перевіряють своїх клієнтів і дають змогу відкривати гаманці на вигадані дані, оскільки це, у випадку протиправного посягання, може значно ускладнити встановлення кінцевого отримувача коштів.
Крім того, слід вимагати від продавця копії паспорта, а для інтернет -магазинів - реєстраційних документів суб’єкта господарювання, перевірити відповідність банківських реквізитів з даними продавця.
Як свідчить практика, у переважній більшості випадків шахраї для отримання коштів використовують банківські картки сторонніх осіб. Отже, розбіжність між анкетними даними продавця і П.І.Б. особи, на рахунок якої пропонується переказати кошти, повинно насторожити.
Серед найпростіших способів виявлення можливого недобросовісного продавця – перевірка його номера телефона та електронної пошти за пошуковими сервісами Інтернет-мережі (Google, Мета-Україна та ін.). По-перше, може виявитись, що ці контактні дані належать зовсім іншій людині, ніж тому, ким представляється продавець. По-друге, пошукова система може виявити кілька інших облікових записів з такими ж телефоном та електронною поштою, що може свідчити про зміну продавцем відомостей про себе з метою обману покупців.
2) При продажу товарів через Інтернет не слід вчиняти платіжні операції, які Вам не зрозумілі, або діяти за інструкціями особи, яка представилась покупцем.
У даному випадку основним способом обману є пропозиція від шахрая, який представляється зацікавленим продавцем, ввести в банкоматі певну комбінацію цифру, яка є нібито певним кодом для отримання коштів як оплати за товар з його рахунка.
При цьому шахраї називають спочатку номер рахунка самої ж жертви. Як правило, власники платіжних карток знають на пам’ять реквізитів своїх карток, тому не помічають махінації. Далі злочинець називає суму переказу, потім номер своєї картки.
Таким чином, неуважна жертва вважає, що отримає кошти, а, насправді, відправляє свої кошти шахраям.
3) У разі бажання інвестувати кошти у фінансові проекти, що поширюються в Інтернеті, слід зібрати максимально інформації про організаторів залучення коштів.
Законне залучення коштів громадян, як різного виду інвестицій, може здійснювати суб’єкт господарювання, що зареєстрований як юридична особа, та повинен мати одну з наступних ліцензій:
а) на банківську діяльність;
б) на надання фінансових послуг; в) на торгівлю цінними паперами.
Залежно від різновиду інвестиції та наявної ліцензії існує певна специфіка правових взаємовідносин між інвестором та компанією.
Порядні підприємці завжди представляться, повідомлять назву суб’єкта господарювання, адресу офісу, інформацію про наявність ліцензій та на вимогу нададуть електронні копії реєстраційних та дозвільних документів.
Слід зауважити, що свідоцтво про реєстрацію та ліцензії фінансової установи не є комерційною таємницею.
Але в усіх випадках основними умовами інвестицій є підписання письмового договору з суб’єктом господарювання, зареєстрованим в Україні, та дотримання належної процедури переказу коштів.
Так, відповідно до ст. 6 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, фінансові послуги надаються суб’єктами господарювання на підставі договору.
Перераховувати кошти як інвестиції слід лише безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок фінансової установи або готівкою в касу компанії з видачею належним чином оформлених прибутково-касових документів.
Офіційні представництва (філії) іноземних суб’єктів господарювання мають право вести законну господарську діяльність лише після їх державної реєстрації в Україні та отримання відповідних ліцензій. Таким чином, легальне представництво (філія) іноземної компанії не може існувати лише в Інтернеті або надавати послуги виключно дистанційно.
Укладення електронного договору (як правило, договору публічної оферти) з іноземним суб’єктом господарювання та перерахування коштів через системи інтернет-розрахунків практично повністю позбавить інвестора можливості захисту власних інтересів.
Відповідно до вимог Закону України „Про рекламу”, реклама послуг (банківських, страхових, інвестиційних тощо), пов’язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності спеціального дозволу, ліцензії, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію.
У рекламі фінансових послуг або осіб, які їх здійснюють, забороняється повідомляти розміри очікуваних дивідендів, а також інформацію про майбутні прибутки, крім фактично виплачених за підсумками не менш як одного року.
Таким чином, не слід довіряти рекламі „інвестиційних проектів”, в якій відсутня інформація про ліцензію або повідомляється про можливість отримання економічно необґрунтованих прибутків.
4) У разі надходження на електронну пошту, сторінку в соціальній мережі чи мобільний телефон пропозиції щодо оплатної участі у розіграші призів та коштів слід упевнитись чи не є така розсилка спамом, спрямованим на заволодіння коштами учасників.
Для цього слід пригадати чи залишали Ви свої контакти організаторам акції, до прикладу, шляхом заповнення анкети клієнта в магазині чи на сайті. Якщо такого випадку Ви не пригадуєте, то велика ймовірність того, що розсилка є несанкційованою і не варто приймати участь в акції.
У разі надходження пропозиції від компанії, з якою Ви раніше контактували, слід перевірити інформацію про акцію на офіційному сайті організатора або зв’язатись з її представниками. Солідна компанія обов’язково викладе детальну інформацію на власному веб-ресурсі та на вимогу надасть вичерпну інформацію.
До прикладу, до Управління звернувся громадянин, що отримав повідомлення нібито від компанії „Майкрософт” про можливість оплатної участі у розіграші 500 тис. фунтів стерлінгів. Не перевіривши інформацію про розіграш на офіційному веб-сайті даної компанії, потерпілий взяв участь у псевдоакції та, як наслідок, втратив значні кошти.
Якщо Ви зрештою прийняли рішення стати учасником оплатного розіграшу призів чи коштів, детально ознайомтесь з правилами акції, її обмеженнями та можливими прихованими умовами.
Як свідчать скарги громадян, нерідко виникають спірні ситуації через те, що мобільний оператор - організатор акції знімає обмеження по від’ємному значенню рахунка контрактного абонента. Як наслідок, даний учасник, на рахунку якого у мобільного оператора знаходилось, до прикладу, 50 грн., вважає, що він оплачує смс-голосування лише даною сумою. Захопившись, абонент не помічає, що вартість відправлених смс значно перевищує суму залишку на рахунку. Як наслідок, по абонентському рахунку формується від’ємний залишок, що доводиться виплачувати.
Відомі випадки, коли абонент „заходив у мінус”, що сягав кількох десятків тисяч гривен.
Крім того, у разі виникнення спірних питань щодо визначення переможця акції, довести маніпуляції з боку організаторів буде вкрай складно, оскільки, як правило, за умовами розіграшу обробка даних відбувається сторонніми компаніями, так званими „технічними партнерами”, з використанням програмного забезпечення та серверів, що знаходяться за кордоном.
Для юридичного захисту власних інтересів від протиправних дій необхідно:
- максимально „документувати” свої дії до, під час і після фінансових відносин в Інтернеті: знімати скріншоти сторінок веб-сайту, на якому надаються різноманітні послуги з електронної комерції; не видаляти листи, що надходять на електронну пошту, смс-повідомлення, контактні телефони можливих шахраїв; зберігати наявні документи. Особливу увагу слід приділити збереженню фінансових доказів (виписок про рух коштів та стан рахунку, чеків з автоматів поповнення рахунків і т.п.), що підтверджують факт переказу коштів, розмір завданої Вам шкоди та сприятимуть установленню зловмисника;
- у разі проявів незаконних, на Вашу думку, дій на інтернет-аукціонах слід звернутись із відповідною скаргою до їх адміністраторів;
- звернутися до правоохоронного органу з письмовою заявою про злочин, в якій викласти обставини правопорушення, та долучити копії наявних підтверджуючих матеріалів.
Слід пам’ятати, що нерідко доведення злочинного умислу шахраїв залежить від кількості поданих на них заяв, оскільки при надходженні одиночних скарг зловмисники можуть домовитись з потерпілим або з залученням кваліфікованих юристів позиціонувати свої дії як недотримання норм цивільного законодавства, а не порушення Кримінального кодексу.
З метою попередження інших громадян про дії правопорушників, виявлення та встановлення контакту з іншими потерпілими для спільного захисту порушених прав рекомендується залишати негативні відгуки на тематичних сайтах, онлайн-форумах та у соціальних мережах.
