Голові Держрибагентства України
Коваліву Яремі Богдановичу
04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а
Членам робочої групи з опрацювання проекту
Правил любительського рибальства
Неліпа Андрій Володимирович
Протоцький Валентин Володимирович
Левченко Віталій Васильович
Голуб Кирило Едуардович
Максименко Данило Євгенійович
Керівнику Експертної ради Держрибагентства
України з питань виконання плану захадів
Робочої групи № 8.4 (Рибне господарство) в
Рамках Єдиної комплексної стратегії розвитку
сільського господарства і сельских територій
України на 2015 – 2020 роки
04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а
____________________________________
Голова Асоціації «А.М.А.Т.О.Р.»
Коваленко Віталій Володимирович
50027, Україна, м. Кривий Ріг, а/с 2370
№ 213.17
23 / 06 / 2017
Щодо назви проекту Правил
Надавши свої пропозиції та зауваження та пояснення до нового проекту «Правил любительського рибальства» наша Асоціація «А.М.А.Т.О.Р.» запропонувала залишити чинну на цей час назву «Правила любительського та спортивного рибальства», пояснюючи цю пропозицію тим фактом, що скорочення запропоноване Держрибагенством дає певну плутанину у трактуванні подальших термінів, особливо тих, які вже застосовуються в інших чинних законодавчих актах. Тому щоб зберегти попередній смисл у всьому цьому проекті, та інших чинних нормативно-правових актів, ми наполягали зберегти повну назву цих правил.
Але наша пропозиція була відхилена. Причину відхилення я вважаю не тільки безпідставною, а ще такою, яка підтверджує той факт, що процес спотворення цих термінів продовжується.
Наприклад у Протоколі № 4 від 06.06.2017 року Голуб К.Е. зазначив: «Відносно назви Правил. Була пропозиція залишити стару назву «любительского і спортивного рибальства. Але таке неможливо, тому, що в Законі (ст.1) є визначення спортивного рибальства, як частини любительского: «спортивне рибальство - вид любительського рибальства, що здійснюється у порядку загального використання, з установленням певних вимог до проведення спортивних змагань або кваліфікаційних нормативів».
Невже для Вас достатньо тільки одного слова «неможливо», щоб в це повірити. Наприклад на мою особисту думку, неможливо залишати в Законі цей термін, бо він вже був спотворений. Я вважав, що особи, яким доручили таке важливе завдання будуть більш відповідально відноситься до своїх обов’язків, а не приймати рішення тільки по принципу авторитетних заяв. Для вирішення цього питання достатньо пройтися по усьому ланцюгу, що ці терміні поєднує, а не оцінювати хто з нас має більш авторитетну позицію, Голуб К.Е. який є начальником юридичного відділу експертно-правової роботи та адаптації законодавства в Держрибагенстві, або я, хто не має будь якої юридичної освіти.
Невже тільки я бачу, що слова Голуб К.Е. стосовно процитованого ним терміну мають зовсім інший сенс. Якщо йти шляхом, який він нам запропонував, слід звернути увагу на той факт, що згідно цього самого Закону, посилання йде на такий термін: «любительське рибальство - безоплатне добування (вилов) водних біоресурсів у порядку загального використання, у дозволених обсягах, для особистих потреб (без права реалізації) знаряддями вилову, встановленими для цього правилами рибальства. В інших випадках любительське рибальство здійснюється на праві спеціального використання».
І тільки дуже наївна людина може подумати, що під «Правилами рибальства» маються на увазі чинні на цей час «Правила любительського та спортивного рибальства», або майбутні «Правила любительського рибальства», які під цей термін намагаються підігнати. Бо в цьому ж Закону є наступній термін: «правила рибальства - нормативно-правові акти, які у визначеному районі дії встановлюють умови, способи добування, допустимі до вилучення розміри водних біоресурсів, вимоги щодо їх охорони, а також можуть визначати кількість, типи, розміри, технічні характеристики суден флоту рибної промисловості та знарядь вилову, умови користування рибогосподарськими водними об'єктами та навантаження на них».
Ви бачили у чинних Правилах любительського або спортивного рибальства, або у проекті Правил над якими ми зараз працюємо будь які натяки на технічні характеристики суден флоту рибної промисловості? Це ніяк з ними не пов’язано, тому ясна річ, що мова йдеться про якісь інші Правила. Ось Вам і наглядний приклад того, як на протязі тривалого часу, намагаються в існуючі терміни закладати інший сенс. І це при тому, що на момент прийняття цього Закону існували «Правила любительського та спортивного рибальства», та було достатньо простого на них посилання.
Це Вас ще не переконало? Тоді продовжимо далі! Візьмемо той самий термін у Законі, який стосується любительського рибальства. Якщо його ще пам’ятаєте, там у кінці є таке речення: «В інших випадках любительське рибальство здійснюється на праві спеціального використання». Дуже цікаве та важливе право, яке існує в любительському рибальстві аж з 1998 року (Згідно Постанови КМУ від 18 липня 1998 р. N 1126). І в ньому визначені не тільки місця, де таку плату треба брати, але дуже чітко прописано як визначається плата, та хто її встановлює та контролює. Але незважаючи на це, за всі ці роки, органи рибоохорони робили все можливе, щоб ця норма ніколи не спрацювала. Та досі продовжують все робити, щоб змінити це право на користь окремих осіб, або взагалі про нього забути. Ви не вірите в це? А дарма! За прикладом не треба далеко бігати. Заходимо на сайт Держрибагентства, та читаємо повідомлення про оприлюднення проекту Закону України «Про внесення зміни до статті 17 Закону України «Про тваринний світ» (далі – проект Закону). Ось тут Держрибагентство робить оголошення про його публікацію
darg.gov.ua/_povidomlennja_pro_0_0_0_3560_1.html
. Там Вони пропонують із ст. 17 «Спеціальне використання використання об'єктів тваринного світу» викреслити згадку про рибні господарства та рибогосподарськи водні об’екти: «Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського
і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями
та рибогосподарськими водними об'єктами.». Тобто ця норма, по своєї суті стосувалася права громадян на користування рибогосподарськими водними об’єктами.
Як зазначено у пояснювальній записці, метою розробки проекту Закону є врегулювання на законодавчому рівні питань використання рибогосподарських водних об'єктів при спеціальному використанні об’єктів тваринного світу та усунення колізії норм права.
Так про яку колізію норм права йдеться мова? Напевне це вони про Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів «Затверджено постановою КМУ від 25.11.2015 № 992» (далі - СпецПорядок). Бо саме там на законодавчому рівні врегульовано розподіл лімітів для промислових та непромислових цілей.
Давайте поглянемо, скільки прав (дозволів та лімітів) на спеціальне використання біоресурсів залишили громадянам/власникам у цьому Порядку (бо риба у стані природної волі, згідно ст..5 «Про тваринний світ» є власністю народу/громадян).
Пункт 4 Спецпорядку: «Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється користувачами водних біоресурсів на підставі дозволу на таке використання у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) після розподілу ліміту або прогнозу допустимого вилову на частки добування (вилову) для промислових та непромислових цілей та резерву добування (вилову)».
Пунк 6 Спецпорядку: «Держрибагентство здійснює розподіл лімітів спеціального використання водних біоресурсів на частки добування (вилову) для промислових цілей у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) між користувачами водних біоресурсів. Частка добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у відсоткових величинах встановлюється після виділення резерву та визначення необхідних обсягів для непромислових цілей і визначається у відсотках для кожного користувача водних біоресурсів у дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), що видається строком на п’ять років».
Пункт 19 Спецпорядку: «Держрибагентство здійснює розподіл лімітів спеціального використання водних біоресурсів для непромислових цілей на частки добування (вилову) на наступний рік, зокрема науково-дослідного, науково-промислового, дослідно-конструкторського, контрольного, меліоративного вилову, вилову з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури, подальшого відтворення, рибальства з навчальними та культурно-освітніми цілями, здійснюється Держрибагентством».
Тобто якщо раніш Держрибагенство нічого не робило, або все робило, щоб право громадян/власників на спеціальне використання біоресурсів не спрацьовувало, то зараз ми бачимо, як поступово за їх допомогою, це право потрохи зникає. Завтра його викреслять зі ст.. 17 Закону України «Про тваринний світ», потім за нагоди прийняття нових Правил відмінять Постанову КМУ від 18 липня 1998 р. N 1126 (в якої ця норма була чітко прописана). Їм залишилось тільки на останок спотворити, або під різним приводом вилучити це право з нового проекту любительського та спортивного рибальства, і чорна справа буде зроблена.
Навіть якщо ми це право збережемо у нашому проекті Правил, та не виправимо у інших Законах, то потім кожен юрист зможе сказати, що Закони України мають більшу юридичну силу, ніж Правила затверджені Мінагополітикою. Навіть зараз, Голуб К.Е., як авторитетний юрист намагається впливати на процес написання цього проекту Правил, посилаючись та пристосовуючи їх під терміни, яки Держрибагенство вже встигло прописати в інших Законах, минаючі ще існуючі Правила любительського та спортивного лову. Тому, посилаючись на цей принцип, виходить, що зараз ми повинні не вигадувати Правила любительського рибальства, а долучитися до розробки нових «Правил рибальства», бо саме цього вимагає Закон. Та терміни любительського та спортивного рибальства вже визначені законом, тому який сенс їх дублювати у проекті Правил, або вигадувати нові, тим паче такі, які мають іншу трактовку, ніж це є у чинному Законі?
Проблема як раз і полягає у тому, що Держрибагентство боїться визнати той факт, що права риболовів-любителів та спортсменів-рибалок визначає Конституція України, а вона має набагато більшу юридичну силу, ніж всі вигадані ними та затверджені через МінЮст закони. Тому, назва і терміни стосовно любительського та спортивного рибальства повинні бути визначені саме цим проектом Правил, над котрим ми зараз працюємо, а усі інші Закони, та використанні ними терміни стосовно любительського та спортивного рибальства повинні посилатися саме на ці правила, та не дублювати їх, бо Правила можуть бути у майбутньому змінені у сторону поліпшення, а не звуження їх змісту (хто ще не знає, це теж гарантує Конституція України).
Є інші приклади підміни існуючих термінів співробітниками органів рибоохорони, щоб на протязі тривалого часу, частинка за частинкою обмежити існуючи права риболовів-рибалок, але думаю прикладу на який намагався посилатися Голуб К.Е. (приклад який викрив інший свій бік), більше ніж досить, щоб з повагою віднестися до моїх попереджень.
Так що може трапитись, коли замість «Правил любительського та спортивного рибальства» затвердити назву «Правила любительського рибальства», тим паче тих, які в майбутньому зможе міняти Мінагрополітики, без розгляду таких змін в КМУ. Уявіть собі, що на протязі тривалого часу, з усіх нормативно-правових актів будуть змінені права пов’язані з правами «любительського та спортивного рибальства» на права «любительського рибальства» (бо як зазначив Голуб К.Е., спортивне рибальство є видом любительського рибальства). У цьому є логіка, але вона небезпечна, бо у майбутньому, коли громадськість втратить свою пильність, у Мінагрополітики буде багато важелів, щоб під різними вагомими причинами розділити Правила любительського рибальства, та створити окремі «Правила спортивного рибальства». У цьому теж немає нічого страшного, окрім того, що всі інші нормативні правові акти вже можливо будуть змінені, та замість прав любительського та спортивного рибальства, в них залишаться тільки спогади про любительське рибальство. Тому якщо їх розглядати маючі різні Правила, багато пунктів інших нормативно-правових актів втратять свій первинний сенс. А відродити права спортивного рибальства, та заново їх прописати, буде дуже важко, особливо тим (можливо нашим дітям), хто з подібними хитрощами не стикався. Це зараз нам надано право працювати над цим проектом. Згадайте, як важко це право ми собі добували. Можливо з нами зараз граються, створюючи ілюзію, що саме ми можемо вплинути на остаточну редакцію цього проекту. І не факт, що коли у Мінагрополітики з’явиться бажання зробити з одних правил два, у нас, або наших потомків буде змога втрутитися у цей процес. Тому давайте не вестися на провокацію щодо зміни назви Проекту до «Правил любительського рибальства», бо це може через тривалий час привести к звуженню існуючих прав спортивного рибальства.
Зважаючи на той факт, що у Законі України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» використовуються терміни які суперечать чинним Порядку та Правилам любительського та спортивного рибальства (а ці Порядок та Правила з’явилися набагато раніше Закону, і Конституція забороняє їх міняти в сторону погіршення), пропоную підтримати пропозицію Неліпи А.В. та назвати новий проект, як «Правила рекреаційного рибальства», та ввести такий новий термін як «рекреаційне рибальство», яке по своєї суті зможе охопити такі поняття як любительське та спортивне рибальство. Нехай Вас не лякає те, що рекреація пов’язана з відпочинком, більше ніж з добичею риби. Зловлена риба в межах добовою норми вилову для особистого споживання, теж сприяє відпочинку, бо організм повинен харчуватися, а свіжа риба, дуже корисна для відновлення сил та здоров’я. Спорт теж дуже корисний для рекреації. Тому, якщо тісно пов’язати такі поняття як любительське та спортивне рибальство, з рекреацією/відпочинком, то це ще більше прояснить та закріпить наші конституційні права. Бо Конституція не тільки говорить про те, що водні об’єкти та водні біоресурси є нашою власністю, а й про те, що ми маємо право на відпочинок. А що може бути більш законно, ніж відпочивати користуючись свою власністю?!. Але у нас з цього права кожен раз потрохи відкушують невеликі кусочки та великі шматки на користь користувачів, які своїм безконтрольним виловом вбивають наші водойми.
Ще раз проголошую, що треба як мінімум залишити діючу на цей час назву «Правила любительського та спортивного рибальства», або по максимуму затвердити нову назву - «Правила рекреаційного рибальства». Я вже саме за цю нову назву. У нас дійсно існує конституційне право на рекреаційне рибальство, нас його кожен раз лишають, або обмежують, тому його негайно треба закріпити у проекті. Ця нова назва примусить Держрибагентство виправляти всі ті спотворені терміни, які вони вже виклали у інших нормативно-правових актах стосовно любительського та спортивного рибальства. Більш того, після затвердження цього проекту виникне багато моментів, які будуть потребувати внесення змін до діючих Законів. Це буде робитися неохоче. Тому таке нове поняття як «рекреаційне рибальство» це додатковий важіль, щоб змусити Держрибагентство почати цю роботу.
Додатковою підставою до зміни назви проекту на «Правила рекреаційного рибальства», можна вважати той факт, що у структурі Держрибагентства відкрили новій відділ, який має сучасну назву «Відділ рекреаційного рибальства». Тобто навіть тут, такі поняття як любительське та спортивне рибальство вважаються застарілим. Навіщо в нових правилах використовувати старе, якщо вже є сучасне? Можливо, щоб в подальшому вносите ще більше плутанини між рекреаційним, любительським та спортивним рибальством?
Давайте для початку запитаємо в Держрибагентстві:
1. Чи є вже юридичне визначення терміну «рекреаційне рибальство», в якому нормативно-правовому акті воно прописано, та який сенс в нього вклали?
2. Чим займається та за що відповідає нещодавно створений в Держрибагентстві відділ рекреаційного рибальства?
3. Які існують перешкоди, щоб новий проект Правил назвати «Правила рекреаційного рибальства»?
Вважаю, що після відповіді по суті на всі ці запитання, питання щодо нової назви проекту відпаде саме собою.
Скорочувати назву до «Правил любительського рибальства» вважаю неприпустимо, бо це надасть змогу через тривалий час ще більше спотворити права любительського та спортивного рибальства. Аргумент Голуб К.Е., що це робити «неможливо», я перекрутив на свою користь (дивись вище), кому цього замало, можу привести інші приклади, як у часі спотворювалися терміни, яки привели к звуженню існуючих прав риболовів-любителів. Це вже було неодноразово, тому буде повторюватися.
Якщо Робоча група, спільно з Експертною радою вважає, що треба прийняти назву «Правила любительського рибальства», я хочу отримати не пусті результати голосування, а дійсно аргументовану відповідь, чому її треба прийняти, та які існують гарантії, що через тривалий час, така назва не дасть змогу Мінагрополітики затвердити окремі «Правила спортивного рибальства», або взагалі їх віддати до компетенції Мінспорту.
І на останок стосовно питання «спотворення існуючих термінів та прав». У Протоколі № 4 від 06.06.2017 року Голуб К.Е. сказав: «Статтю 51 Водного кодексу України зараз вносять зміни, що можуть врегулювати ці питання. У першому читанні ВР їх вже розглянула». Це була відповідь на промову Неліпи А.В. стосовно спеціального використання біоресурсів. Та на превеликій жах, ніхто з членів робочої групи, або Експертної ради не поцікавилася, про які саме зміни йдеться мова. На сайті Держрибагенства, я інформації про це не знайшов (тому додатково прошу мені її надати), але якщо згадати зміни, які вони намагаються внести у ЗУ «Про тваринний світ», про які я говорив вище, то я впевнений, що усім членам Робочої групі спільно з членами Експертної ради треба терміново вивчити ці зміни, які вони намагаються внести до Водного кодексу України, та терміново призупинити їх. Бо навіть якщо вони не стосуються чергового позбавлення прав риболовів-любителів (а я гадаю що стосуються), то у нас в проекті вже є пункти, які потребують внесення змін до Водного Кодексу України. Їх треба подавати разом. Бо змусити Держрибагенство підготовити додатковий проект щодо подібних змін буде важко. Тому, якщо доброї волі голови Держрибагенства буде замало (бо можливо навіть в нього в структурі Держрибагенства є противники), одним з механізмів добитися, щоб ці зміни відбулися, це є перешкода внесення Держрибагенством потрібних їм змін до цього Кодексу, доки вони не додадуть зміни необхідні риболовам-любителям.
Як було зазначено Голуб К.Е., зміни які вони підготовили до ст.. 51 Водного Кодексу України не тільки стосуються інтересів риболовів любителів, а вже пройшли перше читання у Верховній Раді. Тому треба поквапитись, щоб потім не прийшлося підгонити наш проект Правил, під ті нові норми, які вони в цей Кодекс встигли вкласти.
Офіційну відповідь прошу надати мені за адресою: 50027, Україна, Дніпропетровська обл. м. Кривий Ріг, а/я 2370 (а неофіційно, щодо нової назви проекту та інших робочих питань проекту Правил, готовий спілкуватися за ел. адресою:
Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. ).
З повагою,
Голова Асоціації "А.М.А.Т.О.Р." В.В. Коваленко