Браконьерство в законе.

Браконьерство в законе.

Верховная Рада Украины приняла в первом чтении документ, ущемляющий права граждан – рыболовов и сохраняющий порочную систему опустошения внутренних водоемов Украины «Обіцянка-цяцянка»…



В первом номере «Рыболовного мира» за нынешний год было напечатано интервью с председателем Госкомрыбхоза Виктором Дроником под заголовком «Новые правила должны разрабатываться при активном участии общественности». В конце беседы глава промыслового ведомства передал нам проект закона «О рыбном хозяйстве» и пообещал для обсуждения новых правил в феврале организовать «круглый стол» представителей общественных организаций.

Сейчас, когда пишутся эти строки, уже начало июня. «Круглый стол» никто и не пытался организовать. Зато выяснилось, что депутаты Верховной Рады уже приняли в первом чтении закон «О рыбном хозяйстве, промысловом рыболовстве и охране водных биоресурсов». Причем при внимательном чтении его не трудно понять, что принятый в парламенте документ – слегка отредактированная версия того самого проекта, который вручили нам в промысловом ведомстве.

Что все это означает? Неужели Виктор Дроник, как и некоторые его предшественники, пытается поставить рыболовов Украины перед свершившимся фактом? В промысловом ведомстве такое предположение категорически отрицают. И говорят: «Не волнуйтесь, новый закон не имеет никакого отношения к любительской рыбной ловле». Так ли это на самом деле?

Наличие… отсутствия!



Ученые утверждают, что макро – Вселенная устроена точно так же, как микро – Вселенная, и подчиняются они одним и тем же законам мироздания. Думаю, что по такому же принципу можно посмотреть и на охрану рыбы в нашей стране. Для начала рассмотрим ее состояние на микроуровне моих личных наблюдений, достоверность которых всегда могут подтвердить сотни киевлян.

Воскресенье, 22 мая 2011 г. Запрет рыбной ловли в связи с нерестом. На днепровском острове Покал, напротив фарватерного буя №99, расположился браконьерский лагерь, и «работает» браконьерская бригада. Именно оттуда в садоводческий массив «Процев-2», где я живу, привозят свежую рыбу для продажи. Килограмм сома стоит 60 грн., судака 40 грн. Лещ, жерех, плотва, густера продаются дешевле. Сотни садоводов, участки которых расположены на речном берегу, весь воскресный день видят и слышат, как по заливам с нерестящейся рыбой со страшным ревом гоняют два гидроцикла.

На следующий день, утром 23 мая, жена подвозит меня до метро на машине. Мы проезжаем мимо шлюза №4. В 7 часов вся площадка около него уже забита автомобилями. Сам шлюз облепили любители порыбачить «пауками» и «телевизорами». По ночам здесь вовсю свирепствуют «драчисты». Приезжаем в Киев. Прямо на асфальте у станции метро «Славутич» стоят сумки с судачками, щучками, карасями, на которых видны следы от сетей.

Где так здорово клюет? Спрашиваю у продавца, молодого парня. Вон там, под Южным мостом, отвечает он и лукаво мне подмигивает.
Поднявшись от входа в метро по лесенке на шоссе, видишь стоящий прямо на газоне под рекламой ресторана «Казачок» автомобиль с табличкой «Раки» на ветровом стекле. Пассажиры метро, проезжающего по Южному мосту, наблюдают, как прямо сейчас, в нерест, вопреки запрету экологической инспекции, земснаряд «доедает» остров Великий…

Жена просит меня заехать на рынок и купить продукты. Выхожу из метро на станции «Левобережная». У входа в базар разложил свой товар торговец сушеной рыбой. Покупаю у него, специально для иллюстрации к этой статье, плотвичку в 11 см длиной за 3 грн.: леща 16 см за 5 грн; судачка 19 см за 8 грн.; толстолобика длиной 20см за 10 гривен. Всего, выходит, я заплатил 26 гривен за наглядную демонстрацию открытого, наглого и массового браконьерства в окрестностях Киева.



За наличие отсутствия, как говорил Аркадий Райкин, реальной охраны рыбы в нашей стране отвечает множество солидных организаций. Перечислю главные из них: Минприроды с подчиненными ведомству Госкомводхозом и Государственной экологической инспекцией; Минагрополитики со своим структурным подразделением – Государственным агентством по рыболовству и с входящей в него рыбоохраной; Генпрокуратура со своими подразделениями – Чернобыльской межрайонной и Киевской природоохранной прокуратурами. Напомню также, что со стихийной торговлей рыбой в Киеве обязана бороться доблестная столичная милиция. А уберечь покупателей тарани от вполне возможного наличия в ней гельминтов может городская санэпидемстанция Минздрава Украины.

Вывод прост: раз реальной охраны рыбы на микроуровне восприятия обычного рыболова не существует, то нет ее и на макроуровне всего государства. Подтверждают это и данные научных исследований. «Как это ни парадоксально, рассказал корреспонденту УКРИНФОРМ доктор биологических наук, зав. отделом Института зоологии Сергей Межжерин, но самые негативные изменения в запасах водных живых ресурсов произошли за последние 20 лет, то есть во время государственной независимости Украины. Именно за это время рыбы в водохранилищах днепровского каскада стало в 2-2,5 раза меньше, чем было. Леща осталось 20% от былого богатства, судака – 10%, щуки – 3%, сома – 2%.

Очевидно, прав был Михаил Жванецкий, когда говорил: «Так жить нельзя. Надо что-то менять. Или правительство, или народ».

Сокращение с увеличением



Не собираюсь скрывать, что к сторонникам Партии регионов я не принадлежу. Правда, когда прочел «Положение о Государственной экологической инспекции», утвержденное указом главы государства 13 апреля 2011 г, то чуть было не пожалел, что не голосовал за Виктора Януковича. Мне думалось: «Сбылось, наконец, то, за что украинская пресса агитирует с 80-х годов прошлого столетия. Преодолена «совковая» ведомственность в охране природы. Рыбу, наконец-то, станут охранять не те, кто ее ловит, а те, кому это положено – государственное природоохранное ведомство».

Согласно положению, на Государственную экологическую инспекцию возложен контроль над соблюдением законодательства по охране воздуха, лесов, земли, воды, рыбы. И, что для нас, рыболовов, весьма существенно, возложен контроль над соблюдением «порядка осуществления промышленного, любительского, спортивного и научного рыболовства». Для выполнения таких серьезных задач власть предоставила инспекции широчайшие полномочия, в том числе и право носить свою форму и иметь огнестрельное оружие.

Но через несколько дней, уже 16 апреля 2011 г., Президент подписал указ, утверждающий новое «Положение о Государственном агентстве рыбного хозяйства Украины». Прочитал я его и испытал шок.
Документ узаконивал сложившуюся еще в брежневские запойно – застойные времена губительную систему ведомственного природопользования. Промысловое агентство по-прежнему подчинялось аграрному министерству и командовало рыбоохраной. Иначе говоря, защищало природу от катастрофических результатов своей собственной деятельности. Возникал, правда, вопрос: кто из двух больших начальников, теперь имеющих право «регулировать» спортивное и любительское рыболовство, главнее: Государственный инспектор рыбоохраны, подчиненный аграрному ведомству, или Государственный экологический инспектор, подчиненный природоохранному министерству? Сколько я ни звонил, никто в рыбоохране не снизошел до простого разговора с журналистом. Всем собеседникам требовался письменный запрос и прямое распоряжение ответить на него вышестоящего начальства. В экологической инспекции порядки оказались намного проще.

Начальник отдела Сергей Бровенко прямо заявил: «Теперь мы должны контролировать и работу рыбоохраны. Во всем остальном особых перемен не произошло. Все осталось по-прежнему.»
Поясню: «по-прежнему» это удивительная ситуация, при которой у экологической инспекции есть большие права, но нет ничего, кроме бумаги, для их реализации. А у рыбоохраны, наоборот, прав – кот наплакал, ведь она всего лишь «служанка» пожирающего природу аграрного ведомства. А вот возможности работать у нее все-таки есть. Рыбоохрана – единственная в стране природоохранная организация, способная вести оперативную работу.

Понять это можно только так: никакой реальной административной реформой с ликвидацией ненужных звеньев управленческого аппарата в данном случае и не пахнет. Над одним очень плохо «смотрящим» за рыбой чиновником поставлен другой. Вот и весь прогресс. Прав был, наверное, английский сатирик Сирил Паркинсон, когда в своих знаменитых «Законах Паркинсона» утверждал, что всякое решение о сокращении управленческого аппарата в конечном итоге приводит к его увеличению. И доказывал на примере реальных фактов из жизни Британского адмиралтейства, что основное свойство бюрократии – размножаться неполовым путем.

Фокусники из канцелярии



Как известно, слово бюрократ состоит из двух частей «бюро» и «кратос». Получается, что бюрократия – это власть столоначальников, власть обитателей чиновничьих канцелярий. А бюрократы, если верить автору упомянутых «Законов Паркинсона», какое бы занятие им ни поручили, на самом деле всегда работают только на себя и только для себя. Подтверждает это и многолетняя эпопея с так называемым «регулированием» любительского и спортивного рыболовства.

Должен сказать, что наш журнал уже не раз участвовал в острых дискуссиях по поводу новых правил рыбной ловли. Так, в 2002 году мы публиковали рассказ члена правления Корсунь – Шевченковской общественной экологической организации Григория Педченко о том, как Госкомрыбхоз пытался поставить рыболовов Украины перед свершившимся фактом и, вопреки законодательству, ввести платную рыбалку. В 2008 году попытка промысловиков залезть рыболовам – любителям в карман повторилась. Против этого замысла в журнале выступил эксперт ООН по водным проблемам, консультант парламентского комитета по экологической политике, кандидат технических наук Владимир Максимчук. Смысл статьи Владимира Лукича в «Рыболовном мире» сводился к тому, что канцелярия промыслового ведомства наделяет сама себя правом хозяйничать на всей воде в стране. А в Водном кодексе сказано, что у водоемов страны много пользователей, к ним относятся не только промысловики, но и энергетики, мелиораторы, работники водного транспорта, рыболовы – любители. А это значит, что люди с сетями не имеют права командовать людьми с удочками. У нас равные права.

Сейчас мы имеет дело все с теми же канцелярскими фокусами, но уже в виде принятого парламентом страны в первом чтении закона Украины «О рыбном хозяйстве, промысловом рыболовстве и охране биоресурсов». Самое удивительное заключается в том, что депутаты проголосовали за него, даже несмотря на отрицательное заключение Главного научно – экспертного управления аппарата Верховной Рады. Причем теперешние возражения специалистов управления нередко почти дословно совпадают с теми, что уже печатались на страницах нашего журнала. Поэтому мы можем позволить себе обобщить накопленный опыт, так сказать, работы с документами и рассказать о трех основных фокусах канцелярских иллюзионистов.

Фокус №1 – подмена проблемы



Любительская и спортивная рыбная ловля – это вид массового отдыха людей на природе. Конституция Украины провозглашает все природные ресурсы собственностью народа, гарантирует нам право на отдых и запрещает в новых законодательных актах сужать существующие права и свободы граждан. Основной закон страны – закон прямого действия, и законодатели не могут этого не знать. Но вместо попыток решить социальную проблему в специальном законе «О любительском и спортивном рыболовстве», они, вслед за канцелярией промыслового ведомства, переносят ее в область экономическую. И разрабатывают закон «О рыбном хозяйстве и промысловом рыболовстве…».

В документе сказано, что правила рыбалки для рыболовов – любителей разработают в системе Кабинета Министров, то есть в органах исполнительной власти. Один из министров, напомню, аграрный. Ему подчиняется глава промыслового агентства. Он, в свою очередь, руководит рыбоохраной. Не надо быть семи пядей во лбу, чтобы понять, кто и дальше будет разрабатывать для нас правила и издавать приказы о запретах. Но и это еще не все. В проекте закона сказано, что промысловики наделяются правом определять на свое усмотрение, какие водоемы пригодны для промысла, а какие – нет. Это означает, что чиновники рыбного ведомства получают право распоряжаться всеми водоемами страны, грубо попирая при этом законные права местных Советов. И рыбачить мы, любители, сможем только там, где они позволят… В результате от конституционных прав граждан – рыболовов ничего не остается. Здорово придумано, правда?

Фокус №2 – избирательное чтение законодательства

В объяснительной записке депутатов к проекту закона сказано, что разработан он в соответствии с требованиями буквально всех законодательных актов и постановлений правительства, имеющих отношение к затронутой теме. На самом деле это не так – в законодательстве Украины авторы вычитывают только то, что им выгодно. А вот то, что не выгодно, в упор не видят. О том, что промысловики, вопреки Водному кодексу, хотят монополизировать право на всю воду в стране, уже сказано. Приведу еще всего лишь один красноречивый пример избирательного чтения законодательства. В рыболовном агентстве уверяют, что закон не имеет никакого отношения к любителям. Но в пространном перечне разрешений, которые там смогут выдавать, есть и разрешение на… любительскую рыбную ловлю. Как интересно! Выходит, для того, чтобы реализовать свои конституционные права, рыболову – любителю нужно попросить разрешение у промыслового ведомства. Думаю, что столь ценный опыт должна взять на вооружение и экологическая инспекция. Почему бы в ней не начать выдавать разрешения на право дышать?! Впрочем, шутки в сторону.

Наш сайт поддерживает вывод специалистов Главного научно-экспертного управления аппарата Верховной Рады о том, что такой закон вообще не нужно принимать. Нужно всего лишь внести некоторые изменения в существующий закон «О рыбе, других водных живых ресурсах и пищевой продукции из них».

От себя добавлю: я уверен, что истинный прогресс начнется только тогда, когда мы пойдем по дороге, прямо противоположной той, по которой нас ведут нынешние парламентарии. Для этого нужно прекратить промысел на внутренних водоемах страны, передать рыбоохрану в полном составе экологической инспекции, превратить Государственное рыболовное агентство в скромный департамент аграрного министерства. И разработать, естественно, закон «О рекреационном рыболовстве в Украине». Наш журнал уже писал, что только в штате Нью-Йорк налоговые поступления от фирм, обслуживающих рыболовов – любителей, превышают годовой бюджет всей нашей удивительной страны. Впрочем, невозможно себе представить, чтобы американские бизнесмены, вопреки Конституции США, захотели взять в аренду участки «общеамериканских» рек Миссисипи или Миссури. А вот наши украинские, по-моему, хотят.

Фокус №3 – создание условий для коррупции

Во всех проектах документов, которые мне доводилось читать, неизменно присутствовало положение о праве чиновников промыслового ведомства сдавать в аренду юридическим и физическим лицам участки водоемов. Присутствует оно и в последнем документе. Вот что думают по этому поводу в Главном научно – экспертном управлении парламента: «В ст.51 Водного кодекса Украины сказано, что пользователям на условиях аренды могут предоставляться только водные объекты местного значения и пруды. В связи с этим «формулювання припису статтi 37 проекту щодо права суб’єктів рибного господарства одержувати в користування водні об’єкти загальнодержавного значения для ведения промислу, що є тією ж орендою, не відповідає базовим положениям законодавства про порядок водокористування».

В переводе с юридического языка на человеческий это означает, что чиновники промыслового ведомства очень хотят сдавать в аренду участки наших с вами, уважаемые рыболовы, рек, озер и водохранилищ.
Недалек тот день, когда вслед за днепровскими и деснянскими берегами, захваченными и застроенными дачами в самых живописных местах, дойдет очередь и самых лучших заливов наших водохранилищ?

Их паровоз вперед летит

В Государственной Думе соседней России пошли дальше, чем в нашей Верховной Раде. По принятому в конце прошлого года закону арендаторы участков водоемов общего пользования в Российской федерации уже имеют право брать плату с рыболовов – любителей. Новшество так возмутило людей, что во всех крупных городах страны 26 и 27 марта 2011 г. 1,5 миллиона человек вышли на массовые протесты. Правящей элите пришлось вспомнить древнюю российскую игру в доброго царя и злых бояр. Премьер-министр Владимир Путин устроил публичную «порку» главы «Росрыболовства» Андрея Крайнего и потребовал от него в кратчайшие сроки доработать закон о рыболовстве. И, пока этого не сделано, объявить мораторий на выделение участков для платной рыбной ловли.

Думаю, что мораторий сохранится до грядущих президентских выборов в России. Тем более что Андрей Крайний сделал правильные выводы из премьерской критики и организовал в Госдуме «круглый стол» общественных организаций по обсуждению быстренько разработанного проекта закона о любительском и спортивном рыболовстве.

Сопоставьте, уважаемые читатели, эти факты. Российские рыболовы заставили власть с собой считаться и начать общественные слушания в ходе разработки нужного им закона. А что делают сейчас общественные организации украинских рыболовов? Оказывается, ликуют после того, как Президент подписал указ, одобряющий поправки к закону «О животном мире».

Это действительно большая победа. Все понимают, что раз Виктор Янукович одобрил полный запрет изготовления, продажи и, главное, использования браконьерских орудий лова, то эти позорные занятия навсегда исчезнут из нашей жизни.

Мы хотим обратить внимание на то, что столь «решительный» удар власти по браконьерству удивительным образом совпал во времени с принятием «промыслового» закона, да еще и через «аграрный» комитет Верховной Рады. Это, как уже говорилось, переводит решение социальной проблемы в область экономическую. И позволяет нашему дорогому парламенту ловко обойти Орхутскую конвенцию, обязывающую Украину проводить общественные слушанья всех законов и проектов, касающихся природопользования…

Вот и выходит, что в то время, когда общественные организации российских рыболовов обсуждают нужный им закон в Государственной Думе, общественные организации украинских рыболовов позволяют водить себя за нос и, скорее всего, даже не подозревают, какой сюрприз готовят им народные депутаты. И «проснутся» они, наверное, только тогда, когда рыболовов начнут гнать с воды арендаторы платных угодий.

Время для наступления на конституционные права граждан – рыболовов выбрано чрезвычайно удачно. Лето. Жара. Люди почти перестали реагировать на законотворчество власти, происходящее в темпе бодрой комсомольской песни «Наш паровоз, вперед лети!». Остановка, правда, намечена не «в коммуне», а в самом, что ни на есть, диком капитализме. Трубы в этом паровозе прочно задраены возрождением лживой советской пропаганды, направленной на выработку у народа тайного страха перед деспотичной властью. В топку подбрасывается под видом реформ все новый и новый уголек. Коммунальной реформой называется обыкновенное повышение цен за квартплату при прежнем качестве услуг. Пенсионной почему-то считается всего лишь экономия средства на увеличении возраста выхода женщин на заслуженный отдых. Строительная – свелась к отмене общественных слушаний. Аграрная – к восстановлению монополии государства на торговлю зерном. Картошку мы уже завозим из Египта, гречку – из Китая.

Рыбоман.ru © 2011

Мой огромный респект и уважуха всем тем 1,5 миллионам россиян, которые не стали прятать голову в песок, не стали переквалифицировываться в тайных браконьеров, да и попросту не поленились и не побоялись выйти отстоять свои законные права! Как видим на примере наших соседей со сходным менталитетом, правительство очень даже уважает и считается с мнением широких народных масс!.....

Браконьерство в законе продолжает процветать....

2 сентября в г. Хмельницком появились листовки с информацией о масштабном разворовывании рыбы.

«Внимание! Разыскивается 100 000 тонн украденной рыбы», - именно так начинались анонимные листовки, которые были расклеены не только в отдаленных микрорайонах Хмельницкого, но и в центре – недалеко от здания облгосадминистрации.

В листовках сообщалось, что к грязному делу причастны заместитель председателя Хмельницкой облгосадминистрации Владимир Галищук, директор государственного предприятия « Генетически-селекционный центр по рыбоводству «Подолье» Виталий Коцюба и загадочное, но «очень влиятельное лицо». По данным анонимов,чиновник и директор госпредприятия присвоили, ни много ни мало, 100 тысяч тон рыбы.

6 сентября у стен Генеральной Прокуратуры собрались люди, призывавшие прекратить произвол должностных лиц Хмельницкой области, остановить коррупцию и привлечь к ответственности виновных за преступные действия против ОАО «Хмельницкрыбхоз».

«Хмельницкрыбхоз - крупнейшее рыбное хозяйство региона. Однако уволенный решением общего собрания акционеров бывший директор Виталий Коцюба при содействии губернатора области Ядухи В.С. его заместителя Галищука В.И., заместителя главы Агентства по рыбному хозяйству Украины Овчарука О.Ю. незаконно вывел активы предприятия на специально созданное для этой аферы ГП СГЦР «Поділля». – комментирует ситуацию нынешний директор ОАО "Хмельницкрыбхоз" Александр Пащенко. – После этого незаконно выведенное имущество, в том числе и наши водоемы, были переданы в пользование шести ООО среди учредителей которых числятся дочка губернатора, брат первого заместителя губернатора и брат первого заместителя главы Агентства рыбхоза Украины. Сегодня эти «ТОВки» пытаются проводить облов на ставах, которые принадлежат нам и которые зарыбливались нами».

Как заявил представитель акционеров на такой отчаянный шаг их вынудили циничные действия руководства Хмельницкой области. «Не смотря на обращения в различные ведомства по поводу злодеяний нашего бывшего директора Виталия Коцюбы, не смотря на результаты аудиторских проверок, выводы КРУ о фактах доведения до банкротства нашего предприятия, не возбуждено ни одного уголовного дела. – заявляет акционер Виктор Оборский.

– Ни один технологический процесс на нашем предприятии не проходит без нападения на работников. Мы не можем провести ни контрольные обловы, ни зарыбление ставов. Нас везде встречают конкуренты, которые называют себя работниками ГП «Поділля».

«Мы обращаемся к Генеральному прокурору с требованием прекратить преступное бездействие Хмельницкой областной прокуратуры, работники которой никак не реагируют на наши заявления и дать правовую оценку действиям чиновников – сказал Виктор Оборский.

По поручению советника Генерального Прокурора Юрия Бойченко представителей акционеров и работников ОАО "Хмельницкрыбхоз" принял Старший прокурор Денис Дерюгин, которому были переданы документы подтверждающие противозаконность действий высокопоставленных чиновников. Так же вчера на пресс-конференции Юрий Бойченко доложил подробности этого дела Генеральному Прокурору Виктору Пшонке, который взял его на личный контроль.

В пятницу, 16 сентября Прокуратура Хмельницкой области начала процесс возвращения 26 рыбных прудов, находящихся в пользовании ГП «Подолье», их законному владельцу. Об этом говорится в официальном пресс-релизе областной прокуратуры.

Источник: Fish Industry

Вот такое письмо пришло с Рыбалка.ком
Друзья, ну сколько мы будем терпеть этот беспредел? Неужели у нас нет ни капли собственного достоинства? Почему мы равнодушно смотрим на то, как убивают наши водоемы?

Промышленный лов на наших водоемах - это в десятки раз хуже браконьерства, ибо это узаконенное браконьерство, и его масштабы колоссальны! Промышленный лов вычищает наши водоемы, как напалм в войну, сотни тысяч тонн выловленной рыбы ежегодно - это ноль в бюджет, это уничтоженная природа, нарушенный биобаланс, сплошная коррупция, крышевательство и вымогательство.

Мы, рыболовы-любители, объявляем войну промышленному рыболовству. Мы добьемся его ликвидации на внутренних водоемах Украины - на реках и водохранилищах, чего бы это не стоило. Это трудно сделать, но вполне реально - если мы объединим свои силы.

Поддержите нашу инициативу, помогите максимально проинформировать всех рыбаков-любителей Украины, распространите ссылку на этот блог или скопируйте текст видео и фото с dozvil.rybalka.com/blog/view/7591/ на все форумы, социальные сети и рыболовные сайты, где вы зарегистрированы. Вы можете не упоминать наш интернет-ресурс как источник информации, если это нарушает ваши правила.

Сейчас только от нас зависит судьба нашего нашего любимого занятие - РЫБАЛКИ.

Если мы их сегодня не остановим - завтра мы можем наши снасти выбросить на свалку.

Выбор за вами ! Подробнее тут : dozvil.rybalka.com/blog/view/7591/

Майор пишет: Промышленный лов на наших водоемах - это в десятки раз хуже браконьерства...

Неоднократно говорил и говорю что промлов + промаварии-вот на что надо обратить внимание,а не искать мелких стрелочников среди рыбаков-любителей.Все те объемы рыбы которые идут в тени и гибнут от аварий на промпредприятиях нам всем не осилить даже если позволить брать все с водоема без каких-то ограничений.
Даже я стреляя рыбу обращаю внимание на ее вес и размер,а тут читаю...сом-2 кг...и дурею. Видно крышеватели с голоду пухнут раз такое считается в копилке.

Привожу такой вот документик, прочитав который, думаю, многие подводные охотники и рыболовы увидят какие-то "случайные" конечно же несоответствия между прописанными положениями, нормами и действительным промыслом на наших днепровских водохранилищах...
Например, меня сильно поразило и сразу бросилось в глаза то, что длина ставной промысловой сети не должна превышать 70 метров! А интересно: кто-нибудь вообще видел такие короткие сети у промысловиков???


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
рибного господарства України 24.01.2011 № 51



Зареєстровано у Міністерстві юстиції
України 12.03.2011 № 304/19042.



Режим спеціального
промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2011 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року № 1192, та на підставі рішення Науково-промислової ради Держкомрибгоспу (протокол від 16 грудня 2010 року № 1).
2. Промисел водних живих ресурсів у дніпровських водосховищах у 2011 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за № 326/3619 (далі – Правила рибальства), а також цього Режиму.
3. Промислове рибальство в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” та положень про них.
4. Терміни початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, уключають першу та останню дати вказаних періодів промислу.
5. Довжина ставних сіток, що застосовуються на промислі на водосховищах Дніпровського каскаду, повинна бути не більше 70 м.
6. Дозволяється на Київському та Канівському водосховищах:
6.1. Протягом усього промислового періоду використання для облову скупчень сріблястого карася та плітки сітки з розміром вічка а = 50-60 мм.
6.2. Протягом усього промислового періоду використовувати поріжні сітки з кроком вічка а = 75 мм і більше.
7. Дозволяється на Кременчуцькому водосховищі:
7.1. Відповідно до наказу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів від 15 листопада 2005 року № 411 «Щодо затвердження змін до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Сулинський"» на території заказника:
7.1.1. Зариблення рослиноїдними рибами (товстолобик та інші) на ділянці "Насосна № 2" у районі с. Бугаївка Глобинського району Полтавської області;
7.1.2. Відбірковий лов старшовікових груп рослиноїдних та туводних видів риб крупновічковими сітками з вічком а = 110 мм і більше в осінній період з 1 жовтня до встановлення льодоставу, але не пізніше 15 грудня, на ділянці від створу Жовнінська круча - село Мозоліївка вгору до гирла р. Сула на відстані нижче 1 км від Липівського автомобільного мосту. Лов здійснюється на підставі біологічного обґрунтування Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України згідно з лімітом Кременчуцького водосховища. Кількість сіток, що встановлюються під час лову на акваторії, регулюється залежно від рівня води у водосховищі координаційним штабом з проведення лову за участю представників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Учасників відбіркового лову визначають спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства та територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів з числа користувачів водних живих ресурсів, які вкладають кошти на зариблення Кременчуцького водосховища та мають власні плавзасоби. Персональний склад та повноваження штабу відбіркового лову в Сулинській затоці Кременчуцького водосховища в осінній період визначаються під час засідання комісії спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства з визначення користувачів водних живих ресурсів, що здійснюватимуть зазначений лов відповідно до чинного законодавства.
7.2. Проводити лов верховодки і тюльки в забороненій зоні Канівської ГЕС протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони).
7.3. Вилов тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500 - метровій зоні насосних станцій.
8. Дозволяється на Дніпродзержинському водосховищі:
8.1. На закорчованих і зарослих ділянках водойми (до ізобати 2 м) в межах: острів Крячок, Чикалівських, Успенських, Келебердянських та Солошинських заплав (до Тахтаївського кар’єру і с. Світлогірське) та Орлянської заплави (до лівобережної захисної греблі) застосування низькостінних ріжових сіток з кроком вічка а = 36-60 мм і вище за дозволом органів рибоохорони та погодженням з науково-дослідними установами.
8.2. У період з 1 жовтня у середній частині водосховища (смт. Кам’яні Потоки - с. Бородаївка) у місцях концентрацій карася та плітки використовувати для їх облову сітки з кроком вічка а = 50-60 мм за дозволом органів рибоохорони та погодженням з науково-дослідними установами.
8.3. Протягом усього промислового періоду використовувати поріжні сітки з кроком вічка а = 80 мм і більше.
9. Дозволяється на Запорізькому водосховищі:
9.1. Використання закидних неводів з кроком вічка а = 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища від греблі ДніпроГЕС до аміакопроводу з 1 липня до 20 вересня.
9.2. Застосування поріжних ставних сіток з кроком вічка а = 45-60 мм на зарослих вищою рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову крупних особин карася сріблястого (за наявності відповідного науково-біологічного обґрунтування).
9.3. Застосування дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка а = 32-34 мм на всій акваторії Самарської затоки (за наявності відповідного науково-біологічного обґрунтування).
10. Дозволяється на Каховському водосховищі:
10.1. Для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції застосовувати два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; в районі приймального ковша каналу продувки Запорізької АЕС (Водянський ківш) – два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм; в районі Іванівських Кучугур - один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм.
10.2. Протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі і поріжних) з кроком вічка а = 50-60 мм у верхній частині водосховища до межі: с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - с. Скельки Василівського району (з лівого берега).
10.3. Протягом усього промислового періоду використання ставних ( у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка а = 50-60 мм на ділянках: від м. Благовіщенський до Іванівських Кучугур вглиб водосховища на 2 км та від Кам’янських Кучугур до Майгори у глиб водосховища на 2 км;
10.4. Протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка а = 50-60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції у глиб водосховища на 1 км.
10.5. Для виявлення скупчень рослиноїдних риб здійснення лову з 1 грудня в затоці Нижньорогачицький лиман сітками з кроком вічка а = 100 мм і більше у кількості 20 од. та за наявності скупчення цих риб – проведення їх відлову одним закидним неводом.
10.6. Відлов вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення на ділянках, відведених для любительського рибальства, сітками з кроком вічка а = 90 мм і більше.
11. На Запорізькому (Дніпровському) та Каховському водосховищах дозволяється:
11.1. Мінімально допустимий для вилову розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура - 55 см (у свіжому вигляді).
11.2. Використання закидних неводів виключно під контролем органів рибоохорони.
11.3. Використання максимальної довжини крила раколовки – 50 м.
11.4. Максимально допустимий прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка а = 52-60 мм не більше 20% від загальної кількості риб, що охороняються згідно з Правилами рибальства.
12. Забороняється у Київському та Канівському водосховищах використання ставних сіток з кроком вічка а = 30-36 мм, 70-74 мм протягом усього року.
13. Забороняється у Київському та Кременчуцькому водосховищах використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20% річного ліміту ляща.
14. Забороняється на Кременчуцькому водосховищі:
14.1. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 36 мм протягом усього року.
14.2. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 1 вересня.
15. Забороняється на Дніпродзержинському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка а = 36 мм протягом усього року.
16. Забороняється у Запорізькому водосховищі:
16.1. Застосування протягом усього промислового періоду ставних сіток з кроком вічка а = 30-36 мм та 70 мм.
16.2. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 мм у період з кінця весняної заборони до 20 серпня.
17. Забороняється у Каховському водосховищі:
17.1. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 30-36 мм та 70 мм протягом усього року.
17.2. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 38-42 мм у період з кінця весняної заборони до 19 серпня.
17.3. Використання порядків (лав) ятерів, ставних неводів довжиною порядку (лави) понад 500 м; відстань між порядками (лавами) повинна бути не менше 500 м.
17.4. Використання сіток з кроком вічка а = 70 мм і менше у Каїрській та Василівській балках.
17.5. Промисловий лов у межах орнітологічного та ландшафтного заказників загальнодержавного значення "Великі та Малі Кучугури" та "Крутосхили Каховського водосховища", які входять до території національного природного парку "Великий Луг", а також у межах загальногеологічного заказника загальнодержавного значення "Дніпровські пороги".
17.6. Встановлення у період до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 м від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур.
18. Кількість знарядь лову, які будуть використовуватись на промислі протягом 2011 року на дніпровських водосховищах, наведено в додатку.
19. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням державних екологічних інспекцій відповідного регіону за погодженням з відповідними органами рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні живі ресурси.
20. Користувачі повинні терміново інформувати відповідні органи рибоохорони, органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та службу ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних живих ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.


Начальник управління аквакультури, використання та відтворення водних живих ресурсів А.В. Чуклін




Додаток до Режиму спеціального промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2011 році:

Кількість знарядь лову на промислі у 2011 році


Водосховища Сітки ставні1,шт Закидні неводи,шт Ятери2,шт Ставні неводи,шт Тюлькові знаряддя лову3,шт Усього,шт

Київське 3860 15 300 6 2/50 4233

Канівське 4480 7 200 2 4/50 4743

Кременчуцьке 15070 24 105 6 22/250 15477

Дніпродзержинське 3390 10 39 2 22/50 3513

Запорізьке 3600 45 - - 10/0 3655

Каховське 13160 19 2040 102 67/50 15438

Разом 43560 120 2684 118 127/450 47059



1 Кількість сіток з кроком вічка а = 100 мм та більше не обмежується.
2 У тому числі раколовки.
3 Трали/пастки.

В качестве ознакомления. Проект про аренду гидросооружений и развитие рыбного хозяйства. Кто чего думает: неужели теперь в случае недопустимого сброса воды на арендуемой ГЭС и, как следствие, массовой гибели рыбы будет ли проще найти крайнего???


П Р О Е К Т







ЗАКОН УКРАЇНИ
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У частині третій статті 59 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

після слова «організаціям» доповнити словами «та суб’єктам рибного господарства державної форми власності»;

після слів «гідротехнічними спорудами» доповнити словами «, ведення аквакультури».

2. У Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 14, ст. 1989; 2000 р., № 45, ст. 390; Офіційний вісник України, 2011 р., № 53, ст. 2090):

1) у статті 51:

у частині першій слово «риборозведення» замінити словами «рибогосподарської діяльності»;

у частині шостій слова «та інших законів України» виключити;

доповнити новою частиною сьомою такого змісту:

«Право водокористування для рибогосподарської діяльності на умовах оренди оформляється договором, погодженим з центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства. У зв’язку з цим частини сьому-десяту вважати відповідно частинами восьмою-одинадцятою;

2) у частинні другій статті 85:

після слова «організаціям,» доповнити словами «суб’єктам рибного господарства державної форми власності,».

3. Частину 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13-14, № 15-16, 17, ст. 12):

абзац другий пункту 288.5.1 після слова «земель» доповнити словами «, крім земельних ділянок, наданих для прісноводного рибництва (аквакультури)»;

підпункт «а» пункту 288.5.2 після слів «наданих для» доповнити словами «прісноводного рибництва (аквакультури) та для».

4. Абзац шістнадцятий частини 2 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416; Офіційний вісник України, 2011 р., № 39, ст. 1582) після слів «гідротехнічні захисні споруди» доповнити словами «,крім гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації рибних господарств, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства».

II. Прикінцеві положення.

Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування.


Президент України В. Янукович




ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" підготовлений Державним агентством рибного господарства України з метою забезпечення розвитку рибного господарства України. Проблемою орендних відносин щодо гідротехнічних споруд, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, що належать до сфери управління Державного агентства рибного господарства України є абзац шістнадцятий частини другої статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який забороняє здавати вищезазначені об’єкти в оренду.
Законопроект передбачає комплекс змін до актів законодавства, спрямованих на вдосконалення організації відносин оренди державного майна, що входить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України, усунення недоліків, виявлених практикою реалізації законодавчих вимог.
Вирішення вищезазначених питань потребує закріплення їх на законодавчому рівні.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою прийняття проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" є узгодження спільних положень Земельного та Водного кодексів України, конкретизація положень Податкового кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
З метою зняття надмірних обмежень щодо можливості передачі в оренду об’єктів державної власності, запропонованим проектом Закону розширюється перелік об’єктів та майна, які можуть бути передані в оренду.
Прийняття закону створить умови сталого функціонування та розвитку рибогосподарського комплексу держави.

3. Правові аспекти

У сфері забезпечення розвитку рибогосподарського комплексу держави діють такі нормативно-правові акти: Водний, Земельний кодекси України, Закони України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про оренду державного та комунального майна».
Прийняття даного проекту Закону не потребує внесення змін до інших законів України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація зазначених пропозицій не потребує додаткових фінансових, матеріальних та інших витрат. Більше того, передбачена проектом норма щодо розширення кола орендних об’єктів дасть змогу збільшити надходження коштів від оренди до державного та місцевих бюджетів.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" потребує погодження Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду державного майна України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства юстиції України.

6. Регіональний аспект

Законопроект не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

Законопроект відноситься до проектів нормативно-правових актів з потенційно високим ступенем корупційних ризиків.

8. Громадське обговорення

Проект Закону було оприлюднено з метою одержання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» на сайті Державного агентства рибного господарства України www.dkrg.gov.ua .

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери та не потребує залучення до його опрацювання уповноважених представників всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

10. Прогноз результатів

У результаті прийняття розробленого законопроекту буде підвищено ефективність вирішення питань організації орендних відносин шляхом надання дозволу на оренду гідротехнічних споруд, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, що належать до сфери управління Державного агентства рибного господарства України, внаслідок чого буде реально збільшено надходження коштів від оренди до Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Реалізація положень законопроекту забезпечить створення сприятливих умов для розвитку рибогосподарського комплексу держави.



Голова Державного агентства
рибного господарства України В.С. Дроник


«____»___________2011 р.



АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"

1.Опис проблеми, яку планується розв’язати шляхом державного регулювання

Даний законопроект розроблений з метою розвитку рибного господарства України та передбачає комплекс змін чинної законодавчої бази.
Проект закону передбачає внесення змін до законодавства України, що регулює відносини використання водних об’єктів, земельні відносини, оподаткування, а також орендні відносини, спрямовані на вдосконалення організації відносин оренди державного та комунального майна, усунення недоліків, виявлених практикою реалізації законодавчих вимог, конкретизацію об’єктів та суб’єктів регулювання спеціального Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Це стосується:
1) внесення змін до Водного кодексу України.
у частині першій статті 51 пропонується замінити слово «риборозведення» словами «рибогосподарської діяльності». Така зміна обумовлена тим, що Водним кодексом та іншими законодавчими актами не визначено термін «риборозведення». Проте Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» дає визначення терміну «рибогосподарська діяльность»;
у частині другій статті 85 Водного кодексу України пропонується слово “організаціям” доповнити словами: “суб’єктам рибного господарства державної форми власності». Такі зміни необхідно впровадити для надання можливості суб’єктам господарювання, які займаються веденням аквакультури (рибництва), оформлювати землю на праві постійного користування.
2) внесення змін до частини третьої статті 59 Земельного кодексу України. Слова «гідротехнічними спорудами» доповнити словами «…ведення аквакультури». Така зміна буде відповідати змісту частини другої статті 85 Водного кодексу України у новій редакції.
3) внесення змін у підпункт «а» пункту 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України. Слова «наданих для» доповнити словами «прісноводного рибництва (аквакультури) та для». Зазначене доповнення зменшить податкове навантаження на суб’єктів господарювання, які займаються веденням аквакультури (рибництвом), що поліпшить розвиток рибного господарства України в цілому, оскільки, суб’єкти господарювання, які займаються веденням аквакультури (рибництвом), на даний час надмірно обтяжені оподаткуванням на землю, що, в свою чергу, гальмує розвиток даної галузі.
4) внесення змін до абзацу шістнадцятого частини другої статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Слова «гідротехнічні захисні споруди» доповнити словами: «…крім гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації рибних господарств, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства». Слід зазначити, що на даний час заборонено здавати в оренду гідротехнічні захисні споруди, які мають загальнодержавне значення. Така заборона існує на всі гідротехнічні споруди. Законодавством непередбачений перелік гідроспоруд, які мають захисний характер. Таким чином, ні підприємства рибницької галузі, що належать до сфери управління Державного агентства рибного господарства України, ні Фонд державного майна України не можуть здавати в оренду таке майно. Заборона на здавання в оренду гідротехнічних споруд, пов'язаних з ними робочих машин і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства призведе до знищення такого майна, занепаду рибного господарства України, відсутності відрахувань за користування таким майном до бюджетів всіх рівнів. Також специфіка майна передбачає його постійне користування, оскільки невикористання його за цільовим призначенням призведе до загрози техногенної небезпеки під час осінньо-весняних паводків.

2. Визначення цілей прийняття пропонованого акта

Законопроектом передбачається внесення змін та доповнень до деяких статей Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, а саме пропонується внести зміни:
у частині першій статті 51 Водного кодексу України слово «риборозведення» замінити словами «рибогосподарської діяльності»;
у частини другої статті 85 Водного кодексу України слово «організаціям» доповнити словами «суб’єктам рибного господарства державної форми власності»;
у пункті 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України слова «наданих для» доповнити словами «прісноводного рибництва (аквакультури) та для»;
у частині другій статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» слова «гідротехнічні захисні споруди» доповнити словами «…крім гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації рибних господарств, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства».
Метою державного регулювання є надання можливості суб’єктам господарювання, які займаються веденням аквакультури (рибництва), оформлювати землю на праві постійного користування, зменшити податкове навантаження на таких суб’єктів господарювання. Також внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» надасть можливість здавати в оренду гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, що належать до сфери управління Державного агентства рибного господарства України, що дасть поштовх для розвитку рибного господарства України та забезпечить схоронність такого майна, зменшить ризик його знищення, а також дасть можливість запобігти виникненню техногенно-небезпечних ситуацій.

2.Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей

В якості альтернативи до запропонованого регулювання розглядається варіант збереження чинного регулювання зазначених питань. Невнесення змін до Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна» спричинить занепад рибницького господарства України, а також безгосподарність у використанні державного майна, а саме: гідротехнічних споруд, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, що належать до сфери управління Державного агентства рибного господарства України.
З наведеного вище слідує, що внесення змін до законодавчих актів є необхідним та єдиним раціональним вирішенням проблем рибницької галузі України.

3.Опис механізму, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми та відповідні заходи

Законопроектом передбачається внесення змін та доповнень до деяких статтей Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, а саме пропонується внести зміни:
у частині першій статті 51 Водного кодексу України слово «риборозведення» замінити словами «рибогосподарської діяльності»;
у частини другої статті 85 Водного кодексу України. Слово «організаціям» доповнити словами «суб’єктам рибного господарства державної форми власності»;
у пункті 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України слова «наданих для» доповнити словами «прісноводного рибництва (аквакультури) та для»;
у частині другій статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» слова «гідротехнічні захисні споруди» доповнити словами «…крім гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації рибних господарств, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства».

4.Обгрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта

Прийняття Закону України «Про внесення про внесення змін до деяких законодавчих актів України» про внесення змін до статті 51, абзацу другого статі 85 Водного кодексу України , частини третьої статті 59 Земельного кодексу України, пункту 288.5.2. статті 288 Податкового кодексу України, абзацу шістнадцятого частини другої статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна вирішить питання:
усуне прогалину в законодавстві шляхом заміни слова «риборозведення» терміном «рибогосподарської діяльності», що надасть можливість суб’єктам господарювання, які займаються веденням аквакультури (рибництва), оформлювати землю на праві постійного користування;
зменшить податкове навантаження на суб’єктів господарської діяльності, які займаються веденням аквакультури (рибництвом), що дасть поштовх розвитку рибного господарства України;
дасть можливість здавати в оренду гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, що належать до сфери управління Державного агентства рибного господарства України.

5.Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта, аналіз очікуваних вигод і витрат від його прийняття

Пропонується застосувати текстовий спосіб вираження вигод та витрат.

Об’єкт впливу Вигоди Витрати

Держава Зменшення прогалин у законодавстві, що регулює дані відносини, встановлення ефективного використання державного майна, стимулювання розвитку рибного господарства України Додаткові витрати відсутні

Суб’єкти господарювання Визначення прав та обов’язків у сфері рибогосподарської діяльності, спрощення процедури оформлення відносин з балансоутримувачами державного майна Додаткові витрати відсутні

Населення Запобігання можливості виникнення техногенно-небезпечних ситуацій Додаткові витрати відсутні

6.Обгрунтування запропонованого строку дії акта

Строк дії акта необмежений, оскільки дія Закону України «Про оренду держаного та комунального майна» від 10.04.1992  № 2269-XII, «Земельного кодексу України» вiд 25.10.2001  № 2768-III, «Водного кодексу України» вiд 06.06.1995  № 213/95-ВР, «Податкового кодексу України» вiд 02.12.2010  № 2755-VI необмежена часом.

7.Визначення показників результативності регуляторного акта

Дія данного регуляторного акта поширюється на всі особи – субєкти права, що перебувають на території держави тимчасово або постійно та підпадають під дію його приписів.
Показники результативності регуляторного акта визначаються в:
наданні можливості суб’єктам господарювання, які займаються веденням аквакультури (рибництва), оформлювати землю на праві постійного користування;
зменшені податкового тиску на суб’єкти господарювання, які займаються веденням аквакультури (рибництва);
наданні можливості здавати в оренду гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, що належать до сфери управління Державного агентства рибного господарства України;
усунення прогалин у законодавстві.
Відсутній ризик зовнішніх факторів на дію регуляторного акта.
Реалізація вимог запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

8.Перелік заходів, спрямованих на відстеження результативності регуляторного акта у разі його прийняття

Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах строків, встановлених статтею 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»:
базове відстеження – до набрання актом чинності;
повторне відстеження – через рік з моменту набрання актом чинності;
періодичне відстеження – кожні три роки, починаючи з дня заходів з повторного відстеження результативності цього акта.
Вид даних для відстеженнь – дослідження статистичних показників.



Голова Державного агентства
рибного господарства України В.С. Дроник

«__» _____________ 2011 р.

Источник: Держрибагенство України

Ну шо там отменили в киевской промысловиков?

Вопиющий клич ко всем подвохам и рыбакам: БРАТЬЯ, есть у кого в Киеве среди знакомых НОРМАЛЬНЫЕ СЕРЪЁЗНЫЕ ЛЮДИ, могущие и желающие реально взять за жопу профессиональных черкасских браков в законе? Обнаглели уже совсем вкрай: ставят сети мало того, что на зимовальных ямах, так ещё и на ямах в заповедных зонах!!! Есть бригада из 4-х баркасов, которые промышляют ночами на зим.ямах и на причал приходят забитыми до верху рыбой. По непроверенным пока данным и неофициальному разговору с местными РИ, "крыша" у них ну очень серъёзная. Да разве они одни такие у нас в Черкассах, не говоря уже о всей Украине??? На местном уровне эту проблему не решить. Поэтому и нужны КОНКРЕТНЫЕ люди в Киеве, если они, конечно, и сами не связаны с "нашими героями"...

Рыбоохотник пишет: Вопиющий клич ко всем подвохам и рыбакам: БРАТЬЯ, есть у кого в Киеве среди знакомых НОРМАЛЬНЫЕ СЕРЪЁЗНЫЕ ЛЮДИ, могущие и желающие реально взять за жопу профессиональных черкасских браков в законе? Обнаглели уже совсем вкрай: ставят сети мало того, что на зимовальных ямах, так ещё и на ямах в заповедных зонах!!! Есть бригада из 4-х баркасов, которые промышляют ночами на зим.ямах и на причал приходят забитыми до верху рыбой. По непроверенным пока данным и неофициальному разговору с местными РИ, "крыша" у них ну очень серъёзная. Да разве они одни такие у нас в Черкассах, не говоря уже о всей Украине??? На местном уровне эту проблему не решить. Поэтому и нужны КОНКРЕТНЫЕ люди в Киеве, если они, конечно, и сами не связаны с "нашими героями"...

Может журналистов подключить, им тема будет интересна + шумиха.

А где найти бесстрашных и непродажных журналистов, согласных сутками быть на стрёме, чтобы по первому требованию в любое время дня и ночи выехать на место? И где найти группу поддержки в лице каких-нибудь вооружённых сотрудников органов (не местных, так как черкасские либо куплены, либо побоятся)?

А как вам такой беспредел в законе: рыболовам(подвохам)-любителям вводится запрет на вылов рыбы на зимовальных ямах с 1 ноября, а вот промысловикам - аж с 1 декабря!!! То есть, до 1 декабря они ещё могут грести сонную рыбку на ямах своими сетями - это законно! ruboohorona-ck.org.ua/pro-zaboronu-vylovu-vodnyh-zhyvyh-resursiv-na-akvatoriji-kremenchutskoho-vodoshovyscha-zymuvalnyh-yamah-na-period-2011-2012-roky/#comments

Может я и не в тему, заранее извиняюсь!!!! Парни да чО вы говорите про сеточников, гляньте чО у нас твориться, что про нас говорят ЧТО ПОДВОХИ самые что ни на есть бракошЫ.... tv21.ru/news/2011/10/06/?newsid=37661 Видео около 2 мин, ВНИМАНИЕ в конце...

Евгеша пишет: Может я и не в тему, заранее извиняюсь!!!! Парни да чО вы говорите про сеточников, гляньте чО у нас твориться, что про нас говорят ЧТО ПОДВОХИ самые что ни на есть бракошЫ.... tv21.ru/news/2011/10/06/?newsid=37661 Видео около 2 мин, ВНИМАНИЕ в конце...

Так вот, пока некоторые на нас словесно наезжают, а мы им пытаемся объяснить, для них, видимо, необъяснимое, бракоши-промысловики-в-законе молча, но, поверь, эффективно делают своё чёрное дело - массовое убийство на зимовальных ямах, в тех самых корзинах и магазинах, которыми частенько любуются подвохи, так и не тронув их...

Рыбоохотник пишет:

Евгеша пишет: Может я и не в тему, заранее извиняюсь!!!! Парни да чО вы говорите про сеточников, гляньте чО у нас твориться, что про нас говорят ЧТО ПОДВОХИ самые что ни на есть бракошЫ.... tv21.ru/news/2011/10/06/?newsid=37661 Видео около 2 мин, ВНИМАНИЕ в конце...

Так вот, пока некоторые на нас словесно наезжают, а мы им пытаемся объяснить, для них, видимо, необъяснимое, бракоши-промысловики-в-законе молча, но, поверь, эффективно делают своё чёрное дело - массовое убийство на зимовальных ямах, в тех самых корзинах и магазинах, которыми частенько любуются подвохи, так и не тронув их...

Ничего удивительного, также не стоит забывать что нормальных ПО (придерживающихся моральных принципов, соблюдающих нормы-размеры и породы рыб, имеющих УПО, знающих законы, платящих взносы да и просто ныряльщиков которым ПО не средство заработка а отдушина от будней) не так уж и много. Я считаю одной из главных причин делающей нам негативную репутацию, есть наши дублеры, браки в костюмах, у которых перечисленого в кавычках нет. В моем городе на рынке свободно продаются Б/У гидрокостюмы на секонд-хенде, они доступны по низкой цене, проходя мимо я у одного спросил -зачем он тебе такой дешовый?- на что он ответил -Пару кило раков и рыбы продам и отобью деньги! что тут еще говорить. Знаю также одного местного олигарха который потрошит ямы а потом не знает куда рыбу девать. Я хотел начать тему -Браконьеры в костюмах- но как с ними реально бороться -законными матодами- не знаю и как раз во мремя нереста они особо активны, ведь именно тогда рыба наиболее доступна. А наша проблема в том что людям и рыбакам видевших именно браконьеров в костюмах а не ПО, очень трудно доказать и переубедить что те черные а те белые.

Сергей Викторович, согласен с тобой. Но уроды везде найдутся и как ни крути, а они вне закона. И метод борьбы с ними можно найти, хоть и непросто. А вот промысловики сейчас на законных основаниях потрошат зимовальные ямы! Представь насколько сильно они это делают, ведь это их бизнесс и работа!!! И куда девать эту уничтоженную рыбу они знают, поверь, у них есть сбыт и на сотни тонн!..

Сергей Викторович пишет:

Рыбоохотник пишет:

Евгеша пишет: Может я и не в тему, заранее извиняюсь!!!! Парни да чО вы говорите про сеточников, гляньте чО у нас твориться, что про нас говорят ЧТО ПОДВОХИ самые что ни на есть бракошЫ.... tv21.ru/news/2011/10/06/?newsid=37661 Видео около 2 мин, ВНИМАНИЕ в конце...

Так вот, пока некоторые на нас словесно наезжают, а мы им пытаемся объяснить, для них, видимо, необъяснимое, бракоши-промысловики-в-законе молча, но, поверь, эффективно делают своё чёрное дело - массовое убийство на зимовальных ямах, в тех самых корзинах и магазинах, которыми частенько любуются подвохи, так и не тронув их...

Ничего удивительного, также не стоит забывать что нормальных ПО (придерживающихся моральных принципов, соблюдающих нормы-размеры и породы рыб, имеющих УПО, знающих законы, платящих взносы да и просто ныряльщиков которым ПО не средство заработка а отдушина от будней) не так уж и много. Я считаю одной из главных причин делающей нам негативную репутацию, есть наши дублеры, браки в костюмах, у которых перечисленого в кавычках нет.

Ну пускай даже это будят браки в костюмах, ну сколько они смогут рыбы настрелять, пока их за жопу не схватят ОМОН или РИ??!!! Сетями вот это масштабно!!!!!! У нас на местном форуме правильно один парнишка написал - "РЕПОРТАЖ ПРОПЛАЧЕН СЕТОЧНИКАМИ"!!!!!!

Видео по этой теме:
Может модераторы смогут это добавить в тему"Наше видео"

Vitalya пишет: Дааас...Печально

печально- это мягко сказано после просмотра видео да и прочтения текста создается впечатление, а точнее оно плотно засело в Моей голове, что люди кроме как сегодняшним днем даже и не думают жить или даже хоть немного подумать своей никчемной головой о будущем. Я понимаю все, о том, что жить на что-то надо,семью кормить и т.д. и т.п., но извилину-то морщить надо

Рыбоохотник пишет: А где найти бесстрашных и непродажных журналистов, согласных сутками быть на стрёме, чтобы по первому требованию в любое время дня и ночи выехать на место? И где найти группу поддержки в лице каких-нибудь вооружённых сотрудников органов (не местных, так как черкасские либо куплены, либо побоятся)?

ЖАН НОВОСЕЛЬЦЕВ ПРОГРАМА ,,ГРОШИ,,

romich пишет:

Рыбоохотник пишет: А где найти бесстрашных и непродажных журналистов, согласных сутками быть на стрёме, чтобы по первому требованию в любое время дня и ночи выехать на место? И где найти группу поддержки в лице каких-нибудь вооружённых сотрудников органов (не местных, так как черкасские либо куплены, либо побоятся)?

ЖАН НОВОСЕЛЬЦЕВ ПРОГРАМА ,,ГРОШИ,,

Или программа ICTV чрезвычайные новости.

Не для кого не секрет, что промысловый лов в Украине во внутренних водоёмах до сих пор продолжается. Но действительно ли он в законе сейчас? Читаем закон и сопоставляем с ситуацией на воде...


10. Забороняється промисел протягом усього року

10.1. У дніпровських водосховищах та річках, що в них
впадають:

10.1.1. Київському:

- перед гирлом р.Тетерів на ділянці, обмеженій з боку
водосховища лінією, яка проходить від південного краю
с.Страхолісся по водній межі Дніпровсько-Тетерівського державного
лісомисливського господарства на північну околицю с.Сухолуччя і
далі вгору до гирла річки Тетерів;
- р.Тетерів - від гирла до с.Приборськ;
- р.Уж - на ділянці від гирла до с.Поліське;
- р.Прип'ять - у межах іхтіологічного заказника місцевого
значення "Прип'ятьський".

10.1.2. Канівському:

- на відстані 5 км вниз рікою від греблі Київської ГЕС;
- у затоці Річище вниз рікою від греблі Київської ГЕС до
Гатки, а в районі м.Києва від пригребельного забороненого простору
до гирла р.Павлівка, включаючи затоки і р.Десна від гирла до
затоки Погрібська стариця;
- у затоці урочища Галерне на всьому протязі від гирла до
верхньої межі садкового господарства ТЕЦ-5;
- р. Десна - в районі пристані м. Новгород-Сіверський в межах
іхтіологічного заказника місцевого значення "Кам'яна гряда".

10.1.3. Кременчуцькому:

- на відстані 5 км вниз рікою від греблі Канівської ГЕС
(нижня межа забороненої зони проходить через водосховище по лінії,
яка з'єднує на правому березі пристань Тарасова Гора, на лівому -
верхній вхід в урочище Озеро Криве);
- в Сульській затоці від створу Жовнінська круча - село
Мозоліївка вгору до гирла р.Сула;
- у Цибульницькій затоці - від створу Московська гора за
траверзом на протилежний берег і вгору до дамб спеціалізованих
рибних господарств на р.Цибульник та її притоці - річці
Обломіївці;
- перед гирлом річки Вільшанки на відстані 500 метрів у всі
боки і вглиб водосховища;
- у Липівському орнітологічному заказнику загальнодержавного
значення - в межах від дамби Черкаського залізничного моста вгору
рікою до с.Кедина гора - с.Чапаєвка між фарватером р.Дніпро і
лівим берегом водосховища;
- в іхтіологічному заказнику місцевого значення "Роський" -
ділянка р.Рось від гирла вгору рікою до с.Межиріч;
- р.Сула - від гирла до с.Буромка;
- р.Вільшанка - від гирла до с.Байбузи;
- р.Цибульник - на всьому її протязі.

10.1.4. Дніпродзержинському:

- на відстані 5 км униз рікою від греблі Кременчуцької ГЕС, в
рукаві річки Псьол від створу с.Радута за траверзом на протилежний
берег (старе гирло р.Псьол) угору рікою до гирла річки Псьол;
- у Ворсклянській затоці по створу: Кишеньківське лісництво -
Великий Курган і далі Великого Кургану на корінний лівий берег
(колишнє с.Єременки), потім вгору рікою до шосейного моста
Світлогорськ - Кобеляки біля с.Лучки;
- р.Псьол на ділянці від гирла до залізничного моста через
річку біля ст.Потоки;
- р.Ворскла на ділянці від гирла до гужового моста біля
с.Кобеляки.

10.1.5. Дніпровському:

- на відстані 5 км униз рікою від греблі Дніпродзержинської
ГЕС до автодорожнього моста в м. Дніпродзержинськ;
- у затоці Балка Велика Осокорівка в межах іхтіологічного
заказника від гирла на створі насосна станція водоводу
Дніпро-Західний Донбас за траверзом на протилежний берег і вгору
по річці до моста по трасі Москва-Сімферополь, з включенням усіх
балок і заток, які впадають у балку Велика Осокоровка;
- у затоці Балка Ворона від островів Великий і Малий Махортет
з їхніми водоохоронними зонами та ділянками водосховища завширшки
50 м, які до них прилягають, і вгору по затоці до лінії, що
проходить від кінця с.Мар'ївка Синельниківського району
Дніпропетровської області на протилежний берег.

10.1.6. Каховському:

- від греблі Дніпровської ГЕС по старому і новому руслах до
залізничних мостів через річку Дніпро біля м.Запоріжжя;
- у р.Конка - на ділянці від залізничного моста до шосейного
моста через трасу Москва-Сімферополь;
- в 1-кілометровій акваторії навколо островів Великі та Малі
Кучугури в межах орнітологічного заказника загальнодержавного
значення.

10.2. У гірських річках та їх водосховищах:

- Дністер - від витоку до с. Колодруби;
- Коропець - в межах іхтіологічного заказника місцевого
значення "Козівський";
- Дністер - від впадання р.Серет до турбази "Дністрянка" в
межах "Городоцько-Добрівлянського" іхтіологічного заказника
місцевого значення;
- Серет - від Касперівської ГЕС до гирла в межах
"Касперівсько-Городоцького" іхтіологічного заказника місцевого
значення;
- Бистриця-Надвірнянська - від витоку до с.Тисменичани
Богородчанського району;
- Бистриця-Солотвинська - на ділянці від витоку до шосейного
моста біля с.Богородчани;
- Прут з притоками - від витоку до автодорожного моста в
с.Ланчин;
- Чорний і Білий Черемош з притоками - від витоку до с. Кути
Косівського району;
- Рибниця з притоками - на всьому її протязі;
- Лімниця з притоками - від витоку до автодорожного моста в
с.Рівня;
- Чечва з притоками - від витоку до гирла р.Дуби біля
с.Сваричів Рожнятівського району;
- Свіча з притоками - на всьому її протязі;
- Лужниця з притоками - від витоку до автодорожного моста в
с.Гошів;
- Сукель з притоками - від витоку до автодорожного моста в
м.Болехів;
- Стрий - від гирла до місця впадання річки Опор;
- Лімниця, Верещиця, Луква, Гнила Липа, Золота Липа, Стрипа,
Сірет, Збруч, Смотрич, Студениця - на відстані 1 км від гирл вгору
по ріці і в пригирлових просторах усіх перерахованих у цьому
пункті річок у радіусі 1 км від їхніх гирл;
- Сірет з притоками - від витоку до смт Берегомет;
- Дністер - на відстані 10 км вниз рікою від греблі буферного
водосховища до с.Нагоряни Вінницької області, а також у
Дністровському водосховищі від с.Горошеве по гирлу річки Збруч,
включаючи його;
- у затоках Дністровського водосховища, які утворились у зоні
підтоплення пригирлових ділянок річок і притоків;
- Дністровському водосховищі та на р.Дністер у зоні
іхтіологічних заказників місцевого значення: "Репуженські
острови", "Василівська вирва", "Дарабанське плесо", "Бернівський
острів".

10.3. В інших річках:

- Горинь від с.Леражне до с.Бечаль у межах іхтіологічного
заказника місцевого значення "Леражненський";
- Сіверський Донець - від с.Студенок до с.Кам'янка Ізюмського
району Харківської області;
- Сіверський Донець - на відстані 7 км нижче греблі ЛГЕС вниз
по ріці до гирла р.Євсуг і від гирла р.Євсуг угору по ріці 1,5 км
до залізничного моста в межах іхтіологічного заказника місцевого
значення "Донецький";
- Деркул - від гирла вгору по ріці 30 км до с.Герасимівка в
межах іхтіологічного заказника місцевого значення "Деркульський";
- Оскол - на ділянці від гирла до греблі Краснооскольської
ГЕС.

11. Забороняється промисел у такі строки

11.1. У водосховищах:

11.1.1. Київському з затоками, включаючи зону підтоплення з
притоками, - з 1 квітня до 10 червня, а на ділянках від греблі
насосної станції на р. Ірпінь на відстані 3 кілометри в обидва
боки і вглиб водосховища - з 1 грудня до 30 червня.

11.1.2. Канівському з затоками і протоками в межах зони
підтоплення - з 1 квітня до 10 червня.

11.1.3. Кременчуцькому з затоками - з 1 квітня до 10 червня,
а на ділянці в межах від острова Красний (38 буй) вгору рікою до
62 буя завширшки 1 км по руслу Дніпра - від початку льодоставу
(але не пізніше 1 грудня) і до кінця весняної заборони.

11.1.4. Дніпродзержинському з затоками - з 1 квітня до 10
червня.

11.1.5. Дніпровському:

- з 5 квітня до 14 червня;
- у затоці Балка Гадюча (Малишевська) від гирла до вершини і
в Самарській затоці на ділянці від Усть-Самарського автодорожного
моста вгору по ріці до створу мис Одинківка - Кремська затока - з
1 березня до 1 вересня;
- у затоці Балка Мала Осокорівка і від гирл до вершин балок
Капустяна, Дубова і в балці Вольна - від гирла до селища Відрадне
- з 1 квітня до 1 вересня.

11.1.6. Каховському:

- з 10 квітня до 20 червня;
- на акваторіях заток: Капулівська (Олексіївська) від мису
с.Капулівка до мису с.Олексіївка (насосна станція); Новопавлівська
- від зони відпочинку м. Нікополь (включаючи Зелений острів) до
західної околиці смт Красно-Григорівка; Рогачицька - від лінії мис
с.Нижній Рогачик - с.Сергіївка вгору рікою до автостради Запоріжжя
- Нова Каховка; Республіканець - від лінії мис с.Республіканець -
за траверзом на протилежний берег і вглиб затоки; Василівська
(нижня частина водосховища) - від входу в затоку і вглиб її;
Болгарська - від входу в затоку і вглиб її - з 1 січня до 20
вересня і з 1 грудня до 1 січня.

11.1.7. Карачунівському - з 1 квітня до 10 червня, а на
ділянці від гирла р.Боковенька до с.Христофорівка і в р.Бокова на
ділянці від гирла до с.Волове - з 1 квітня до 1 вересня.

11.1.8. Дністровському - з 1 квітня до 30 червня.

11.1.9. Інших водосховищах та озерах Волинської і Рівненської
областей - з 1 квітня до 10 червня.

11.2. У річках:

- Десна - від Чернігівського залізничного моста до
автодорожного моста в с. Шестовиця;

- Снов і Убедь - на відстані 1 кілометра вгору рікою від гирл
і перед гирлами - з 1 листопада до 21 травня;

- Убедь - від гирла до моста в м.Сосниця - з 1 листопада до
21 травня;

- Дніпро - на ділянці від м. Лоїв до с. Нижні Жари, Сож - від
населеного пункту Яриловицький Скиток до гирла - з 1 квітня до 31
травня;

- Дністер з усіма притоками - з 1 квітня до 30 червня, а на
ділянці від Ново-Дністровської греблі - с. Барнашівка до с. Хрушка
- з 15 травня до 14 липня;

- Південний Буг з усіма притоками - з 1 квітня до 21 травня.

11.2.1. У всіх інших річках, за винятком басейну р. Дністер і
річок Закарпатської області, в корінних водах - з 1 квітня до 21
травня, а в придаткових - з 1 квітня до 30 червня.

11.2.2. В річках, притоках і озерах Закарпатської області - з
25 березня до 16 травня і - з 1 вересня до 31 грудня.


12. Забороняється лов:

12.1. Водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги
України.
12.2. Риби та інших водних живих ресурсів гоном (способом
багрення, за допомогою брязкал та бовтання).

13. Забороняється застосовувати:

13.1. Електроловильні пристрої, колючі знаряддя лову,
частикові трали, тюлькові неводи і волокуші у всіх водних об'єктах
протягом усього року.
13.2. Частикові закидні неводи і волокуші у водосховищах
Дніпра та Сіверського Донця - з кінця весняної заборони до 20
вересня.
13.3. Сітки з вічком 52-68 мм у дніпровських водосховищах, в
усіх інших водних об'єктах - сітки з вічком 42-68 мм.
13.4. Сітки довжиною більше 35 метрів у малих річках та інших
водних об'єктах площею до 5000 га і більше 70 метрів - у водних
об'єктах, площа яких перевищує 5000 га.
13.5. Знаряддя лову без міток, які виготовляються за рахунок
власника знарядь лову і реєструються державними органами
рибоохорони.
13.6. Спосіб траління при лові закидними неводами і
волокушами із суден.
13.7. Поріжні ставні сітки з розміром вічка до 42 мм у
дніпровських водосховищах.

zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0326-99

26.12.2011 Скандал в рыбинспекции Черниговщины


Инспекторы Главного госуправления охраны использования и возобновления водных живых ресурсов и регулирования рыболовства в Черниговской области открыто выступили против своего начальника Ивана Совы, обвинив его в принуждении к поборам на водоемах области и угрозах увольнения с работы в случае невыполнения приказов.

В четверг, 22 декабря, перед зданием «Черниговгосрыбоохраны» собралось большинство рыбных инспекторов области (13 из 21). Причиной, заставившей людей пойти на открытый протест, стало лишение годовой и месячной премии сотрудников, которые отказывались выполнять «незаконные» приказы руководства.

«Зарплата инспектора 1200 грн. в месяц. Вместе с премией получается около 2 тыс. грн. Теперь, когда нас лишили премии перед праздниками, за счет чего мы должны кормить свои семьи?» — сетует инспектор Владимир Глузд.

БЛАГОТВОРИТЕЛЬНОСТЬ ИЛИ ВЫМОГАТЕЛЬСТВО

По его словам, многих инспекторов лишили премии, поскольку они отказывалась работать «для галочки» и брать взятки с пойманных рыбаков. «Сова требует от нас выполнения показателей для галочки. Например, во время нереста выставляется куча сетей, начальник ставит задачу не снимать эти сети, а ждать, когда придет браконьер и начнет вытягивать сетку, чтобы наказать его. Но за это время — сетка стоит 5–6 часов — сколько туда зайдет рыбы с икрой, сколько погибнет? Зачем это делать? То, что я снял за день 70–80 сеток, это никому не надо. Такие протоколы начальнику не нужны. Акцентируется внимание — наказывайте людей, давайте показатели, давайте уголовные дела. Каждому инспектору ставится задача по уголовным делам, и если задача не выполняется, людей штрафуют — придумывают какие-то формальные причины и штрафуют. Складывается такое впечатление, что государству нужна не рыба в водоемах, а показатели», — говорит Глузд.

Другие инспектора обвинили начальника в куда больших грехах. Старший инспектор Виктор Лепеха утверждает, что начальник давал ему задание ловить браконьеров и привозить лично к нему, чтобы «уладить вопрос». А инспектор Петр Ляшенко рассказал, что Сова принуждал его собирать с браконьеров «мзду» и заносить ему по 10 тыс. грн. в месяц, мол, такую задачу ставят начальнику «Черниговгосрыбоохраны» старшие товарищи из Киева.

Все инспектора заявили, что каждому ставилась задача еженедельно заносить в кабинет начальнику 10 килограмм рыбы. Кроме того, работники «Черниговгосрыбаохраны» утверждают, что в управлении созданы условия, которые не позволяют инспекторам нормально работать.

«С начала года финансирования на рыбоохранные рейды практически никакого не было. За год, это не пустые слова, для проведения рейдов выделено 5 тонн бензина. Это по 15–20 литров в месяц на инспектора. Учитывая территории — протяженность участков 150 и больше километров, — сколько можно проехать и как провести рейд? Такое впечатление, что наша работа абсолютно никому не нужна», — констатирует Глузд.

Со своей стороны, Сова отрицает все обвинения своих подчиненных и объясняет поведение коллег «обидой» за взыскания и штрафы. «Это говорят обиженные, те, кого лишили премии. Но лишили премий по делу. Была нарушена инструкция о порядке хранения и ношения табельного оружия. Не сдали оружие вовремя. За это время этим оружием могли убить кого то, — негодует начальник „Черниговгосрыбаохраны“. — Да, я жесткий начальник, я требую качественно выполнять свою работу!»

По предложению представителей общественности Сова согласился встретиться с восставшими против него инспекторами и представителями СМИ в пятницу, 23 декабря, в 8 часов утра. Однако утром он не встретился с инспекторами, сославшись на занятость и нежелание «разводить бардак».

Как не крути, но нельзя выбирать профессию требующую безсовестности! Бог сделал нас свободными в плане выбора, что бы его ВИЗАВИ не мог упрекнуть его в перетягивании человеческой сущности в сторону добра! Пока жив человек есть возможность поменять выбор!

Я ставил клиенту пломбы, а он разговорился - у него кум в Одессе в УБОПе. Так вот, при Юще чемоданчик с баксами отправляли в Киев раз в 5 мес., а при урке - каждый месяц. Хочешь быть начальником - плати! Думаю, и в других отраслях так же.

А как же врачебная тайна ?

Ну а вобще знаете, вот интересный все же у нас минталитет, те кто при власти, все воры, так мыж сами таких выбираем, и взятки даем , я уверен любого поставь из нас на их место, будем брать, и некуда не дется.
До той поры пока .... да нет ничего мы не поминяем к сожелению, в общем плане.
А вот в частных случаях вполне реально , просто нужно побольше приобщаться к юриспруденции. И читать. ну или менять страну хотя не все у нас так и плохо
Мое имхо.

antonkopa пишет: Ну а вобще знаете, вот интересный все же у нас минталитет, те кто при власти, все воры, так мыж сами таких выбираем, и взятки даем , я уверен любого поставь из нас на их место, будем брать, и некуда не дется.
До той поры пока .... да нет ничего мы не поминяем к сожелению, в общем плане.
А вот в частных случаях вполне реально , просто нужно побольше приобщаться к юриспруденции. И читать. ну или менять страну хотя не все у нас так и плохо
Мое имхо.

Все изменяемо в этом мире.
Вот в Грузии буквально за несколько лет навели порядок в одной из самых коррупционных ветвей власти - МВД.

antonkopa пишет: А как же врачебная тайна ?

Ну а вобще знаете, вот интересный все же у нас минталитет, те кто при власти, все воры, так мыж сами таких выбираем, и взятки даем , я уверен любого поставь из нас на их место, будем брать, и некуда не дется.
До той поры пока .... да нет ничего мы не поминяем к сожелению, в общем плане.
А вот в частных случаях вполне реально , просто нужно побольше приобщаться к юриспруденции. И читать. ну или менять страну хотя не все у нас так и плохо
Мое имхо.

Антоха согласен,но по-поводу -"выбираем" -вот яркий пример :
Наше голосование в фотобитве - Ты(либо кто-нить другой) например просмотрел список фотографий,поступивших в отборочную комиссию и утвердился кто тебе более импонирует.Но вот незадача!Зайдя в само голосование ты видишь фотографии двух людей,которые тебе совсем не интересны и ты не имеешь желания за них голосовать,НО!Ты должен сделать выбор между ними,чтобы дойти до той фотографии,которую ты выбрал.Ибо пропустить их и идти далее не дано!!!Т.Е. урезан выбор человека в таком незначительном мероприятии.К чему я это веду - голосуя на выборах(верховна рада или президент) ты ,как и все мы поставлены в таку же опу.Либо ты голосуешь за тот список ,в который они сами себя включили(наши чиновнички) и честно говоря без разницы как ты проголосуешь,ведь от перестановки слагаемых сумма не изменяется.Либо вообще не голосуешь,ибо тех,кого ты(народ) хотел бы видеть в этом списке нет!А потом утверждать,что мы(народ) сами виноваты,мы же голосовали сами,никто нас не застовлял!Вот как раз таки и нету выбора у народных масс в плане выбора и никогда наверное не будет!
Так что надод виноват только в одном,что он привык быть в ярме,будь это Ржечь посполита или Советский союз,теперешняя Украина с тоталитарно-правовым режимом,либо наместье Монголо-татарской орды.

Во как





А мужик не заплатил




Мужике не убежали

Это долго

06.07.2011 в ВРУ состоялся круглый стол на тему: «Вопросы реализации Закона Украины «О животном мире» о мерах по борьбе с браконьерством». Инициаторы проведения мероприятия - Заместитель председателя Верховной Рады Украины Николай Томенко, Президент Громады Рыбалок Украины Андрей Нелипа и директор Киевского эколого-культурного центра Владимир Борейко.




А вот че бывает если трогать чужие сети