Хочу дещо уточнити по суті. Добування риби способом -"Електровудкою" підпадає під ст. 249 КК України.
Потрібно ставити питання не про кримінальну відповідальність взагалі, а про посилення вже існуючої кримінальної відповідальності, виходячи із наступного:
Ст. 249 КК України
1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -
караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
{ Стаття 249 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI від 21.01.2010 }
Згідно роз"ясненнь Пленуму ВС України № 17 від 10.12.2004р. якими керуються суди при розгляді справ зазначених категорій( про довкілля)-ст.236-254 КК України судам слід враховувати наступне:
п5. Вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною (ч. 1 ст. 244, ст. 246, ч. 1 ст. 248, ч. 1 ст. 249 КК), суди повинні враховувати не тільки кількісні та вартісні критерії, а й інші обставини, що мають значення для вирішення цього питання.
п12. Під незаконним заняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 КК) треба розуміти таке вилучення водних живих ресурсів із природного середовища, яке здійснюється з порушенням чинного законодавства, що регулює порядок і умови промислового, любительського, спортивного рибальства, іншого використання водних живих ресурсів. Зокрема, незаконним є промисел, який здійснюється всупереч існуючим правилам: без належного на те дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, із застосуванням заборонених знарядь лову, з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову.
Водні живі ресурси утворюють риби різних порід, водні тварини (дельфіни, раки, краби, креветки, кальмари тощо), морські рослини, які мають промислове значення. Хутрові тварини (видри, бобри, ондатри тощо) й водоплаваючі птахи до водних ресурсів не належать, і відповідальність за незаконний їх вилов чи відстріл настає за ст. 248 КК.
Під промислом розуміються як один акт добування риби, тварин чи рослин, так і неодноразове вчинення таких дій.
Відповідальність за злочин, передбачений ст. 249 КК, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено, тощо. Якщо внаслідок вчинених дій істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав може нести відповідальність за ч. 3 або ч. 4 ст. 85 КпАП.
п13. Під способом масового знищення звірів, птахів, риби, інших видів тваринного світу (частини 2 статей 248 та 249 КК) треба розуміти такі дії, які здатні спричинити чи спричинили загибель великої кількості представників дикої фауни, знищення популяції або певного виду тваринного світу в тій чи іншій місцевості чи водоймі (застосування отруйних або вибухових речовин, газу, диму, електроструму, автоматичної зброї, спрямування стада тварин на болото, тралення риби за допомогою заборонених прийомів тощо).
п22. При розгляді справ про злочини проти довкілля суди на виконання вимог п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК мають обговорювати питання про конфіскацію належних винним особам знарядь злочину.
Під знаряддями злочину в таких справах треба розуміти предмети чи технічні засоби, які умисно використовувалися їх власником чи співучасниками злочину для незаконного полювання, рибальства, порубки дерев тощо, а також для полегшення вчинення зазначених дій: рушниці, вибухівка, рибальські сіті, транспортні засоби (останні можуть бути визнані знаряддям злочину не тільки тоді, коли вони використовувалися безпосередньо в процесі полювання чи рибальства, а й коли без їх використання вчинення злочину було б неможливим чи надто складним).
Резюмуючи вищенаведедне, слід ставити питання про посилення відповідальності за незаконне заняття водним добувним рибним промислом, в частині збільшення максимально передбачених строків покарання та визначення виду покарання у вигляді виключно обмеження чи позбавлення волі на певний строк, наприклад понад 5 років чи можливо також штрафу в розмірі 25000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( це приблизно 425 000 грн)
Така санкція статті відносить злочин до категорії тяжких, що дає можливість уповноваженій службовій особі затримувати в порядку ст. 208 КК України і обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (ст.183КПК) щодо "електровудочника".
Важливим у боротьбі із цим злом є не тільки покарання певної кількості "електровудочників"(всіх не переловиш) а і поширення інформації про такі покарання і призначені строки чи штрафи цим особам. Як правило така інформація розміщується на сайті місцевої рибохорони.
Поставмо собі запитання- коли останній раз, той хто читає ці рядки на такий сайт заходив? скажу впевнено-мало хто. Якщо про певні здобутки буде повідомлено у вечірніх новинах по "1+1" "ІСТВ" чи схожому каналі, надруковано у газеті із фото і приміткою штраф майже півмільйона гривень, багато хто задумається...
П.с.Я не із рибохорони і нікого не рекламую.
П.п.с. я лише ставлю собі за ціль хоч якось допомогти у цьому питанні.
Щодо процедури внесення змін у законодавство України. зокрема КК України- зберу і перегляну певну інформацію і розміщу у цій-же темі. Строк?-це залежить від моєї основної роботи...
поки-що все.
А ти проголосував за сайт?
Підняв настрій 
