З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту «Правил любительського рибальства» (далі - проект Правил) Держрибагентство зробило оголошення про його публікацію.
Проект Правил розміщено на офіційному веб-сайті Державного агентства рибного господарства України:
www.darg.gov.ua
(розділ - «Діяльність»; підрозділ «Проекти документів»).
Відповідальний виконавець: Скляренко Іван Віталійович, начальник відділу охорони водних біоресурсів Управління охорони водних біоресурсів, регулювання рибальства та іхтіології Держрибагентства.
Згідно п. 6.3 Проекту Правил "Підводний мисливець зобов’язаний омертвити рибу, добуту під час підводного полювання відразу після завершення операцій з її виважування".
А Ви не замислювалися, чому така вимога з’явилася?
Одним з варіантів є припущення, що в цьому винні так звані борці за права тварин, з їх можливими забобонами, що рибині комфортніше вмирати відразу. Але чим миттєва смерть краще, ніж скажімо смерть від умертвіння за допомогою позбавлення риби води? Хто у нас в Україні готовий довести, що рибу потрібно обов'язково забивати відразу? Чому ця вимога поширюються лише на підводних мисливців, і не зачіпає інших осіб, які займаються видобутком риби? Напевно ніхто це визначити не здатний! Тому, цей пункт швидше за все викликаний або дискримінацією осіб, які вирішили здобувати собі рибу за допомогою підводного полювання, або потрібно шукати інше пояснення!
Як інше пояснення можна припустити наступне. Відомо, що на швидкість настання трупного задубіння сильно впливає спосіб умертвіння риби. Група дослідників з університету Нагасакі порівняли посмертний зміст в риб'ячих м'язах аденозінатріфосфата (один з головних показників свіжості риби) при чотирьох різних способах умертвіння риби:
1) за допомогою позбавлення риби води,
2) приміщення в надмірно холодну морську воду,
3) миттєва смерть шляхом руйнування головного мозку,
4) теж, що і попереднє, але з наступним руйнуванням ще й спинного мозку.
Найменший вміст АТР відразу після смерті демонструє найпоширеніший спосіб - "усипляння / удушення риби повітрям. Перш за всіх при ньому настає і трупне задубіння (через 6 годин). Найкращі ж показники у способу четвертого, що є нічим іншим, як давньояпонське " ікедзіме ". Багато людей можуть в цьому самі переконатися, коли вони вирішать купити живу рибу. Працює. Якість риб'ячого м'яса відчутно вище, ніж при традиційному способі умертвіння і оброблення.
Ось виявляється чим викликана така турбота! Мабуть автори проекту вирішили подбати, щоб підводні мисливці при правильному омертвінні, отримали найсмачнішу і якісну рибу, на відміну від рибалок-любителів або промисловиків, які омертвляють рибу її «задушенням на повітрі».
Але давайте не забувати, що такий спосіб хороший, якщо його застосувати перед приготуванням або правильною заморозкою риби. У підводному полюванні, коли риба перебуває на кукані, та до її вилучення на повітря може пройти кілька годин, таке омертвіння, може не тільки не працювати, а й принести непоправної шкоди.
Не секрет, що навіть вчасно охолоджена риба, до того як зіпсується і стане неїстівної, проходить три посмертних стану, з яких тільки в першому її по праву можна називати свіжої. Це коли в її тілі, незважаючи на смерть мозку, ще продовжують йти біохімічні процеси, властиві виключно живому організму.
Подальший стан, звучить вельми неапетитно - "трупне задубіння". Воно настає в той момент, коли життя в риб'ячому тілі повністю вичерпується, зміст аденозінатріфосфата сходить нанівець; кислотність, навпаки, зростає, від чого м'язові волокна скорочуються (іноді до 30%), втрачаючи еластичність і стаючи жорсткими, на зміну апетитного смаку і запаху приходить "риб'ячий". Таку рибу ще можна по праву назвати доброякісної, але ніяк не свіжою.
Коли трупне задубіння проходить, м'язові волокна розслабляються, риба знову стає м’якою. Але в цій м'якості вже немає тієї, початкової, ніжною пружності свіжого риб'ячого м'яса. Ця м'якість ганчіркові-водяниста, що, безумовно, позначається і на смак риби в цілому.
Так ось, коли трупне задубіння проходить (особливо це відчутно в теплій воді), риба при виході підводного мисливця з води вже в більшості випадків може бути м’якою, та мати стійкий ганчірково-водянистий смак. А її ще потрібно довести додому, обробити та по можливості приготувати або заморозити. Але заморожувати або готувати напіврозкладену рибу не представляє будь-якого задоволення.
Тобто, виходить, ми отримуємо вимогу, яка в своєму найменшому злі, може позбавляти підводних мисливців права приготувати або заморозити перед приготуванням рибу в її найбільш свіжому вигляді.
Згоден, що вимога записана у пункті 6.3 Проекту Правил, за певних умов може зіграти позитивну роль, але це можливо тільки при: низькій температурі води; малих відстанях які підводний мисливець проходить на ластах, щоб дістатися до берега; прохолодній погоді здатній зберегти рибу в хорошому стані, коли вона перебуватиме в багажнику машини в більш менш охолодженому стані; конкретних видах риб, та ін. У відмінних умовах, така вимога може негативно зіграти не тільки на якості риби. Тут може йти мова про стан здоров'я підводного мисливця та його сім'ї, які наважаться їсти рибу (а ми знаємо, що згідно Правил, рибу добувають для особистого споживання). Уявіть собі рибу яка була омертвлена відразу після виважування, трупне задубіння якої пройшло в воді, і яка до моменту вилучення її на повітря кілька годин поспіль в своєму м'якому, ганчіркові-рідкому стані перебувала в теплій воді? А враховуючи, що на підводне полювання можуть їздити за 200 км. від будинку, шансів довезти додому їстівну рибу практично немає.
Чи є у авторів проекту будь-які наукові обґрунтування, що в сучасних умовах підводного полювання, від моменту омертвіння риби відразу після її вивудження, до моменту її охолодження або готування в домашніх умовах, у риби не накопичитися досить трупної отрути, яка може привезти до харчового отруєння?
Якщо цього немає, то цей пункт можна порівняти хиба що до геноциду щодо підводних мисливців.
Хто з авторів Проекту Правил вирішив отруїти підводних мисливців, шляхом необґрунтованої вимоги омертвіння риби в умовах сучасного підводного полювання?
Треба терміново вимогати убрати цей пункт, або у Проекті Правил дописати (это шутка от которой плакать хочется), що робити у випадках отруєння підводних мисливців та їх родин рибою, яку вони не змоги довезти додому у належному стані, та який саме державній орган, та у якому розміру буде компенсувати витрати, пов’язані з їх лікуванням, або смертю!
