Штрафы будут увеличиваться

В свете вступившего в силу Закона вiд 21.01.2010 № 1827-VI (одна из законодательных инициатив ГРУ) ответственность за нарушение "Правил любительського і спортивного рибальства".
Штраф за незначительное нарушение Правил (ловля в зоне платного лова без отловочного и превышение допустимого кол-ва снастей) согласно статьи 85 Админкодекса Украины по-прежнему составляет от 2 до 10 необлагаемых минимумов доходов граждан (17грн. х 2 или 10) или от 34 до 170 грн. Причем если у нарушителя нет улова - штраф без протокола может взиматься на месте (от 34 до 51 грн.), улов же тянет за собой составление протокола по статье 85 часть 3 (от 51 до 170 грн.). При фиксировании правонарушения инспектор рыбоохраны вписывает в протокол кол-во выловленной рыбы и стоимость ущерба (оценка стоимости рыбы происходит по ценам рыбо-приемного пункта). Суд на основании этих данных определяет размер штрафа за нарушение Правил + размер штрафа за стоимость ущерба (выловленной рыбы). В итоге нарушитель получает постановление об уплате сразу 2 штрафов

За грубое нарушение Правил (использование браконьерских орудий лова и нарушение нормы вылова) составление протокола по статье 85 часть 4 Админкодекса Украины по НОВЫМ ШТРАФНЫМ ТАРИФАМ - от 20 до 40 необлагаемых минимумов доходов граждан (17грн. х 20 или 40) или от 340 до 680 грн. При фиксировании правонарушения инспектор рыбоохраны вписывает в протокол кол-во, вес выловленной рыбы и стоимость ущерба (оценка стоимости рыбы происходит по ценам рыбо-приемного пункта). Суд на основании этих данных определяет размер штрафа за нарушение Правил + размер штрафа за стоимость ущерба (выловленной рыбы). В итоге нарушитель опять-таки получает постановление об уплате сразу 2 штрафов

Внимание! Отныне (с 16.02.2010) согласно первой части статьи 249 Криминального кодекса Украины незаконное занятие рыбным, звериным или другим водным добывающим промыслом, если оно причинило существенный вред, наказывается штрафом от 100 до 200 необлагаемых минимумов доходов граждан (17грн. х 100 или 200) или от 1700 до 3400 грн. или ограничением свободы на срок до трех лет, с конфискацией орудий и средств промысла и всего добытого. Согласно второй части статьи 249 Криминального кодекса Украины те же деяния, если они совершены с применением взрывчатых, отравляющих веществ, электротока или иным способом массового уничтожения рыбы, зверей или других видов животного мира или лицом, ранее судимым за преступление, предусмотренное этой статьей, наказываются штрафом от 200 до 400 необлагаемых минимумов доходов граждан (17грн. х 200 или 400) или от 3400 до 6800 грн. или ограничением свободы на срок до трех лет, или лишением свободы на тот же срок, с конфискацией орудий и средств промысла и всего добытого.
Кроме того, за каждый экземпляр незаконно выловленной рыбы, в зависимости от вида и независимо от размера и веса рыбы, взыскивается определенная сумма ущерба: осетровые и их гибриды – 510 грн., за сома, камбалу, калкана – 85 грн., судака, белого амура, толстолобика, щуку, кефаль, форель – 51 грн, карпа, леща – 25,5 грн., тарань, чехонь, шемаю, синца – 10,2 грн., карася, окуня, головля – 5,1 грн., рака – 1,7 грн.

Стаття 248. Незаконне полювання

1. Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, -

караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -

караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{ Стаття 248 із змінами, внесеними згідно із Законами N 270-VI ( 270-17 ) від 15.04.2008, N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або
іншим водним добувним промислом

1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -

караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
{ Стаття 249 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

+ доповнення нижче:
Документ 1827-17, редакцiя вiд 21.01.2010, чинний (1 сторiнка)

Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради [ 03.04.11 12:00 ]





З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України з питань
мисливського господарства, полювання
та рибальства, охорони, використання
і відтворення тваринного світу

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 10, ст.108 )


Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) у статті 85:

у частині першій:

в абзаці першому слова "в дозволі на їх добування" замінити словами "в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування";

в абзаці другому слова "від двох до двадцяти" замінити словами "від шести до шістдесяти", а слова "від десяти до тридцяти" - словами "від тридцяти до дев'яноста";

в абзаці другому частини другої слова "від двадцяти до сорока" замінити словами "від шістдесяти до ста двадцяти", а слова "від тридцяти до п'ятдесяти" - словами "від дев'яноста до ста п'ятдесяти";

2) в абзаці другому статті 85-1 слова "від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" замінити словами "від дев'яти до двадцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян";

3) у статті 88-1:

в абзаці другому частини першої слова "від одного до п'яти" замінити словами "від трьох до п'ятнадцяти";

в абзаці другому частини другої слова "від трьох до восьми" замінити словами "від дев'яти до двадцяти чотирьох";

в абзаці другому частини третьої слова "від одного до п'яти" замінити словами "від трьох до п'ятнадцяти";

4) в абзаці другому статті 89 слова "від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" замінити словами "від дев'яти до двадцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян";

5) в абзаці другому статті 91 слова "від трьох до восьми" замінити словами "від дев'яти до двадцяти чотирьох", слова "від п'яти до десяти" - словами "від п'ятнадцяти до тридцяти", а слова "чи без такої" виключити;

6) в абзаці другому статті 91-2 слова "від одного до шести" замінити словами "від трьох до вісімнадцяти", а слова "від трьох до десяти" - словами "від дев'яти до тридцяти";

7) в абзаці другому статті 188-5 слова "від п'яти до десяти" замінити словами "від дев'яти до п'ятнадцяти", а слова "від десяти до тридцяти" - словами "від п'ятнадцяти до сорока п'яти";

8) частини другу і третю статті 242 викласти в такій редакції:

"Від імені органів мисливського господарства розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання і його заступники, начальник управління мисливського господарства спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання і його заступники, керівники, заступник керівника з питань мисливського господарства, головні лісничі, головні мисливствознавці, начальники відділів (секторів), головні або провідні спеціалісти відділів (секторів) мисливського господарства територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.

Керівниками, заступником керівника з питань мисливського господарства, головними лісничими, головними мисливствознавцями, начальниками відділів (секторів), головними або провідними спеціалістами відділів (секторів) мисливського господарства територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може стягуватися на місці";

9) у частині третій статті 242-1 слова "частинами першою та" замінити словом "частиною", а після цифр "153" доповнити словами та цифрами "штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85";

10) у статті 255:

пункт 9 частини першої доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"громадський мисливський інспектор (частина друга статті 85)";

у частині другій:

у пункті 5 слова та цифри "(стаття 91-2 в частині порушення правил полювання)" замінити словами та цифрами "(частина перша статті 85, стаття 91-2 в частині порушення правил полювання)";

пункт 7 після цифр "82" доповнити словами та цифрами "частина перша статті 85, стаття";

у пункті 14 слово та цифри "стаття 77-1" замінити словами та цифрами "статті 75, 76, 77-1, частина перша статті 85, стаття 89";

11) у частині першій статті 258 слова "частинами першою та" замінити словом "частиною", а після слів "доходів громадян" доповнити словами та цифрами "частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

2. У Кримінальному кодексі України ( 2341-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131):

1) у статті 248:

в абзаці другому частини першої слова "до ста" замінити словами "від ста до двохсот";

в абзаці другому частини другої слова "від ста до двохсот" замінити словами "від двохсот до чотирьохсот";

доповнити приміткою такого змісту:

"Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян";

2) у статті 249:

в абзаці другому частини першої слова "до ста" замінити словами "від ста до двохсот";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -

караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого".

3. У Законі України "Про мисливське господарство та полювання" ( 1478-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 18, ст. 132; 2003 р., N 30, ст. 247; 2004 р., N 7, ст. 58, N 32, ст. 91):

1) преамбулу після слів "організації охорони" доповнити словами "регулювання чисельності";

2) у статті 1:

абзац шостий після слів "є охорона" доповнити словами "регулювання чисельності диких тварин", а слова "мисливського спорту і" виключити;

після абзацу десятого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:

"мисливські угіддя державного мисливського резерву (або запасу) - мисливські угіддя, які не закріплені за певними користувачами або звільнилися за рахунок позбавлення права користування, охорона яких та регулювання чисельності тварин на яких здійснюються безпосередньо територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання;

дозвіл на добування - документ (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на селекційний, діагностичний та науковий відстріл), який дає право на добування (в тому числі відлов) дикої тварини (тварин), а також право на використання (транспортування, перенесення, зберігання) продукції полювання;

незаконно добута продукція полювання - дика тварина чи її частина, добута (відловлена) чи набута будь-яким іншим шляхом з порушенням вимог цього Закону чи інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього, що регулюють відносини у сфері користування природними ресурсами України".

У зв'язку з цим абзаци одинадцятий - сімнадцятий вважати відповідно абзацами чотирнадцятим - двадцятим;

абзац шістнадцятий після слів "шляхом полювання" доповнити словами "або придбані (набуті) будь-яким іншим шляхом";

абзац сімнадцятий виключити;

після абзацу сімнадцятого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:

"регулювання чисельності диких тварин - вилучення (відстріл та відлов) диких тварин, що перебувають у стані природної волі, за умови, що їх чисельність на конкретній території загрожує життю та здоров'ю людей, свійських тварин, завдає значних збитків сільському, лісовому чи мисливському господарству, порушує природний баланс видів, загрожує існуванню інших видів диких тварин;

сезон полювання - період року (конкретна дата початку та закінчення), протягом якого дозволяється полювання на певний вид мисливських тварин;

темний період доби - період доби, що починається за годину після заходу сонця і закінчується за годину до сходу сонця".

У зв'язку з цим абзаци вісімнадцятий - двадцятий вважати відповідно абзацами двадцять першим - двадцять третім;

3) у статті 2 слова "або утримуються у напіввільних умовах" виключити;

4) у статті 3:

частину п'яту викласти в такій редакції:

"Мисливські тварини, вилучені з природного середовища в установленому законом порядку, розведені в неволі, напіввільних умовах або набуті іншим шляхом, не забороненим законом, можуть перебувати у приватній, комунальній власності юридичних та фізичних осіб";

у частині шостій слово "окремих" виключити;

5) у частині першій статті 4 та статті 37 слова "місцеві органи" та "місцевими органами" замінити відповідно словами "територіальні органи" та "територіальними органами";

6) у статті 6:

назву доповнити словами "його територіальних органів";

після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

"розроблення та прийняття в межах своїх повноважень нормативно-правових актів з питань ведення мисливського господарства та полювання, мисливського собаківництва, використання ловчих звірів і птахів".

У зв'язку з цим абзаци четвертий - шістнадцятий вважати відповідно абзацами п'ятим - сімнадцятим;

абзаци п'ятий, шостий і дванадцятий викласти в такій редакції:

"видача в установленому порядку дозволів на використання мисливських тварин, що перебувають у державній власності, за винятком тих, що знаходяться на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду;

встановлення відповідно до законодавства обмежень щодо використання державного мисливського фонду, а також прийняття рішення про припинення полювання у випадках, передбачених цим Законом";

"встановлення порядку видачі паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів";

абзац тринадцятий доповнити словами "розроблення та затвердження відповідних навчальних програм з питань мисливського господарства та полювання";

доповнити частиною другою такого змісту:

"Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання здійснює покладені на нього повноваження безпосередньо, через свої територіальні органи та орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у галузі лісового і мисливського господарства та полювання";

7) у статті 12:

частину першу після слова "віку" доповнити словами "іноземці, які";

абзац другий частини третьої доповнити словами "(крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня)";

8) у статті 14:

у частині першій:

абзац перший після слова "полювання" доповнити словами "(для громадян України)";

абзац четвертий після слова "картка" доповнити словами "дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл";

абзац п'ятий доповнити словами "у разі її використання";

в абзаці шостому слова "з відміткою про допуск до полювання у поточному році" виключити;

частину третю викласти в такій редакції:

"Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання, родоводи і паспорти на собак мисливських порід, які можуть використовуватися в полюванні, паспорти на інших ловчих звірів і птахів видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання або його територіальними органами";

9) у статті 15:

у частині другій:

в абзаці третьому слова "з допуском до полювання у поточному році" виключити;

абзац шостий викласти в такій редакції:

"мисливських вишок";

частину третю викласти в такій редакції:

"Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що належить іншій фізичній особі або користувачу мисливських угідь, лише у присутності власника цієї зброї або уповноваженого працівника користувача мисливських угідь, за яким закріплена ця мисливська зброя, за умови наявності у власника зброї чи уповноваженого працівника користувача мисливських угідь відповідних дозволів, виданих органом внутрішніх справ";

10) у статті 16:

назву доповнити словами "віднесених до державного мисливського фонду";

у частині першій слова "та кам'яну, норку американську, тхора лісового", "нутрію вільну" виключити, а після слова "білку" доповнити словами "віднесених до державного мисливського фонду";

частину другу після слів "мисливських тварин" доповнити словами "віднесених до державного мисливського фонду";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"Полювання може здійснюватися з мисливським собакою, що належить іншій фізичній чи юридичній особі, за наявності у мисливця паспорта на такого собаку";

11) статтю 17 викласти в такій редакції:

"Стаття 17. Дозволи на добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду

Добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду здійснюється за дозволом - ліцензією або відстрільною карткою.

За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову.

За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка, лисицю, шакала, куницю кам'яну, норку американську, тхора лісового.

За дозволом може здійснюватися відстріл (відлов) будь-якого виду мисливських тварин з метою селекційного відбору, ветеринарно-санітарної експертизи, регулювання чисельності.

Добування вовка, лисиці, єнотовидного собаки та шакала дозволяється здійснювати також за наявності у мисливця ліцензії або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин.

Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання або у визначеному ним територіальному органі.

Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем мисливських угідь.

Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної спроможності мисливських угідь";

12) у статті 18:

назву доповнити словами "віднесених до державного мисливського фонду";

частину другу викласти в такій редакції:

"Вартість відстрільних карток на добування мисливських тварин встановлює користувач мисливських угідь";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"Дозволи на добування мисливських тварин з метою селекційного відбору, санітарно-ветеринарної експертизи, регулювання чисельності диких тварин видаються безоплатно. У разі добування мисливських тварин за вказаними дозволами, які надаються відповідно до лімітів, користувач угідь закриває ліцензію та сплачує її вартість";

13) текст статті 19 викласти в такій редакції:

"Полювання може здійснюватися у такі строки:

на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, курочку водяну, пастушка, куликів (крім кулика-сороки, ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвоста, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйка морського, малого, великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) - у серпні - грудні;

на гусок: сіру, білолобу велику, гуменника - у серпні - січні;

на куріпку сіру, фазана - у жовтні - грудні;

на перепела - у серпні - листопаді;

на самця козулі - з 1 травня по грудень включно;

на самців лані, оленів європейського і плямистого, лося, муфлона, кабана та його молодняк, здатний до самостійного існування, - у серпні - січні;

на самок лані, оленів європейського і плямистого, козулі, лося, муфлона, кабана та їх молодняк, здатний до самостійного існування, - у вересні - грудні;

на бабака - у червні - вересні;

на борсука - у жовтні - листопаді;

на білку, бобра, ондатру, куниць лісову та кам'яну, норку американську, тхора лісового, єнотовидного собаку, лисицю, вовка - з жовтня по лютий включно;

на кроля дикого та зайця-русака - з 1 листопада по січень включно.

Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у межах строків, визначених цим Законом, за погодженням з відповідним територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та доводяться користувачами мисливських угідь до відома громадськості";

14) у статті 20:

у частині першій:

абзац третій пункту 2 доповнити словами "(крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин)";

у пункті 4:

абзац вісімнадцятий доповнити словами "або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (N 0000)";

в абзаці дев'ятнадцятому слова "(крім вовка)" замінити словами "(крім вовка, єнотовидного собаки, лисиці та шакала)";

в абзаці двадцять першому слова "з допуском до полювання" виключити;

доповнити абзацом двадцять другим такого змісту:

"полювання з дерев та мисливських вишок без дозволу користувача угідь";

пункт 5 після слів "цього факту" доповнити словами "у щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також";

пункт 9 після слів "птахів, загиблих" доповнити словами "мисливських птахів, самовільне привласнення знайдених в угіддях загиблих мисливських";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"Виявлені тварини (або їх частини) та знаряддя добування таких тварин, законність набуття яких не підтверджена відповідними документами, вважаються незаконно добутими";

15) у статті 28:

частину першу викласти в такій редакції:

"Користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування протягом двох років з дня надання таких угідь у користування";

доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту:

"Проекти організації та розвитку мисливського господарства після їх розроблення погоджуються територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у галузі лісового і мисливського господарства та полювання, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Проекти організації та розвитку мисливського господарства, розроблені відповідно до існуючих на момент їх реалізації вимог, вважаються дійсними до закінчення строку їх дії за умови відсутності зміни площі та меж мисливських угідь";

16) текст статті 29 викласти в такій редакції:

"З метою охорони мисливських угідь користувачі угідь створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на п'ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь";

17) у статті 30:

у частині першій:

абзац п'ятий викласти в такій редакції:

"організовувати полювання для мисливців, у тому числі шляхом укладання відповідних договорів з ними або з юридичними особами, що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними, надавати повний комплекс послуг, пов'язаних із здійсненням полювання, включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб, які їх супроводжують";

доповнити абзацами сьомим - дев'ятим такого змісту:

"на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добуті незаконним шляхом тварини;

регулювати чисельність диких тварин, проводити відстріл та відлов бродячих котів і собак, вживати невідкладних заходів для вилучення та ізоляції тварин, що мають ознаки хвороб, небезпечних для життя та здоров'я людей;

утримувати та розводити мисливських тварин у неволі чи напіввільних умовах у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища";

в абзаці дванадцятому частини другої слова "шести", "чотирьох" і "двох" замінити відповідно словами "тридцяти", "двадцяти п'яти" і "двадцяти";

частину третю викласти в такій редакції:

"У разі систематичного невиконання або порушення користувачем мисливських угідь зазначених вимог спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання за поданням його територіального органу або спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища може попередити користувача про необхідність усунення порушення у визначений термін чи заборонити використання державного мисливського фонду в угіддях цього користувача строком до двох років";

18) у статті 33:

у частині першій слова "за дозволом користувача мисливських угідь" виключити;

частину четверту після слова "лисиць" доповнити словами "єнотовидних собак", а слова "мисливських угідь" замінити словами "мисливських угідь, і здійснюється без спеціального на це дозволу протягом року";

частину п'яту виключити;

частину шосту після слова "здійснюються" доповнити словами "протягом року";

19) у статті 34:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 34. Полювання із собаками мисливських порід, іншими ловчими звірами та птахами";

частину першу після слів "користувачем мисливських угідь" доповнити словами "за погодженням з територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання";

у частині п'ятій слова "з відміткою про допуск до полювання в поточному році" виключити;

частину шосту викласти в такій редакції:

"Організація обліку племінних собак мисливських порід, ведення єдиної системи накопичення інформації з племінної справи (ведення єдиних племінних книг, видача на їх підставі родоводів єдиного зразка та паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів), розроблення та затвердження нормативної документації з мисливського собаківництва (інструкцій, положень, правил випробувань тощо) здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання";

20) частину сьому статті 35 доповнити словами "номера ліцензії, за якою вони добуті";

21) у статті 39:

частину першу доповнити пунктом 17 такого змісту:

"17) використовувати відповідно до законодавства спеціальні засоби";

частину другу викласти в такій редакції:

"Права, визначені в пунктах 2-6, 8, 11 та 15 цієї статті, поширюються також на єгерів та посадових осіб користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (в межах, закріплених за користувачами мисливських угідь). Права, визначені в пунктах 2, 3, 5 та 15 цієї статті, поширюються також на громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища та громадських мисливських інспекторів. Права, визначені в пунктах 2-6, 8, 14 та 15 цієї статті, поширюються також на державних районних мисливствознавців, головних лісничих, лісничих, головних мисливствознавців та мисливствознавців держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств";

у частині третій слова "посвідчення особи і дозволу органів внутрішніх справ на користування цією зброєю" замінити словами "службового посвідчення, а для громадських інспекторів - посвідчення громадського інспектора та письмового розпорядження (наказу) на проведення рейду. Рейд очолює посадова особа спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання або центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища чи їх територіальних органів";

22) у статті 40:

у частині першій слова "їх органів на місцях" замінити словами "їх територіальних органів, посадові особи та єгері користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду";

частину другу після слів "посадової особи" доповнити словами "та єгеря", а слово "уповноваженої" замінити словом "уповноважених";

частину третю після слів "посадовій особі" доповнити словами "або єгерю", а слова "нею", "їй", "вона займала" замінити відповідно словами "ними", "їм", "вони займали";

частину четверту після слів "посадовій особі" доповнити словами "або єгерю", а слово "їй" замінити словом "їм";

частину п'яту після слів "посадової особи" доповнити словами "або єгеря", слова "її сім'ї" замінити словами "їх сімей", а слово "нею" замінити словом "ними";

частину шосту після слів "посадової особи" доповнити словами "або єгеря", а після слів "посадова особа" доповнити словами "або єгер";

доповнити частиною сьомою такого змісту:

"Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, їх територіальних органів, посадові особи та єгері державних підприємств, уповноважені на охорону державного мисливського фонду, відносяться до державної лісової охорони та мають право на носіння форми встановленого зразка і вогнепальної зброї";

23) у статті 42:

у частині другій:

абзац третій доповнити словами "правил регулювання їх чисельності";

абзац дев'ятий після слова "виготовленні" доповнити словом "перевезенні";

абзац десятий викласти в такій редакції:

"придбанні, перевезенні, переробці та збуті незаконно добутої продукції полювання і продукції, переробленої в таксидермічних майстернях та цехах переробки без зазначення законності її набуття";

абзац чотирнадцятий після слова "реалізації" доповнити словами "транспортування, переробці продукції полювання";

доповнити абзацами п'ятнадцятим - вісімнадцятим такого змісту:

"порушенні прав користувачів мисливських угідь;

порушенні правил техніки безпеки та поводження із зброєю на полюванні;

перешкоджанні здійсненню державного контролю в галузі мисливського господарства та полювання, контролю користувачів угідь за додержанням чинного законодавства з питань полювання;

порушенні вимог ведення мисливського собаківництва та порядку видачі родоводів і паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів та птахів";

24) у статті 43:

частину першу доповнити словами "а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Кошти за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки";

25) в абзаці другому пункту 1 розділу VII "Прикінцеві положення" слова та цифри "1 січня 2010 року" замінити словами та цифрами "1 січня 2015 року";

26) у тексті Закону ( 1478-14 ) слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання", "місцевий орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання" і "місцевий орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища" в усіх відмінках і числах замінити відповідно словами "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання", "територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання" і "територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища" у відповідному відмінку і числі.

4. У статті 23 Закону України "Про тваринний світ" ( 2894-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 14, ст. 97):

в абзаці шостому частини першої слова "з відміткою про допуск до полювання в поточному році" виключити;

частину третю викласти в такій редакції:

"Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і його територіальними органами та органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства та полювання відповідно до порядку, встановленого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання".

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 21 січня 2010 року
N 1827-VI

( ДЖEРEЛО - zakon.rada.gov.ua )
Публiкацiї документа:
Голос України вiд 16.02.2010 - № 27
Урядовий кур'єр вiд 17.02.2010 - № 30
Офіційний вісник України вiд 19.02.2010 - 2010 р., № 9, стор. 32, стаття 423
Відомості Верховної Ради України вiд 12.03.2010 - 2010 р., № 10, стор. 301, стаття 108
Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради © 1996-2011 [ друкувати ]

Документ v0017700-04, редакцiя вiд 10.12.2004 (1 сторiнка)

Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради [ 03.04.11 12:21 ]





ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

10.12.2004 N 17


Про судову практику у справах про злочини
та інші правопорушення проти довкілля


Відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50) і зобов'язаний не заподіювати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66).
Злочини та інші правопорушення проти довкілля посягають на суспільні відносини у сфері охорони конституційного права громадян на безпечне довкілля, а також у сфері охорони, використання, збереження і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання й усунення негативного впливу господарської та іншої діяльності людини на навколишнє природне середовище, збереження генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій, а також природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Обговоривши матеріали узагальнення судової практики, Пленум Верховного Суду України відзначає, що суди в цілому забезпечують правильне вирішення справ про порушення законодавства про охорону довкілля (навколишнього природного середовища). Водночас при судовому розгляді цих справ ще допускаються порушення як матеріального, так і процесуального закону.
З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства у справах зазначеної категорії Пленум Верховного Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:

1. Звернути увагу судів на те, що своєчасний і правильний розгляд кримінальних справ про злочини, відповідальність за які передбачена статтями 236-254 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (далі - КК), є важливим засобом захисту гарантованого Конституцією права громадян на безпечне довкілля, а також суспільних відносин у сфері охорони й відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.

2. Оскільки більшість статей, якими передбачено відповідальність за злочини й адміністративні правопорушення проти довкілля, є бланкетними, судам слід ретельно з'ясовувати, яким саме законодавством регулюються правовідносини, пов'язані з використанням та охороною відповідного природного ресурсу (землі, надр, вод, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу тощо).

3. Суб'єктами злочинів проти довкілля можуть бути особи, які досягли 16-річного віку. У випадках притягнення до кримінальної відповідальності за ці злочини службових осіб, котрі вчинили їх із використанням свого службового становища, їхні дії за наявності до того підстав мають кваліфікуватися також за відповідними статтями КК ( 2341-14 ), якими передбачено відповідальність за злочини у сфері службової діяльності, крім ст. 238, ч. 2 ст. 248 КК.

4. При розгляді кримінальних справ про злочини проти довкілля судам належить встановлювати всі обставини, що підлягають доказуванню (ст. 64 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05 ); далі - КПК).
З'ясовуючи обставини вчиненого протиправного діяння, необхідно особливо ретельно перевіряти, чи є причиновий зв'язок між ним і фактом заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, чи не зумовлені шкідливі наслідки факторами, що не залежали від волі підсудного (стихійне лихо, пожежа тощо). Відповідальність за злочини проти довкілля настає і в тому разі, коли відповідні дії були вчинені у зв'язку з виробничою або іншою діяльністю.

5. Вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною (ч. 1 ст. 244, ст. 246, ч. 1 ст. 248, ч. 1 ст. 249 КК ( 2341-14 ), суди повинні враховувати не тільки кількісні та вартісні критерії, а й інші обставини, що мають значення для вирішення цього питання.
Під тяжкими наслідками (статті 236, 237, частини 2 статей 238-243, ч. 2 ст. 245, статті 247, 251, ч. 2 ст. 252, ч. 1 ст. 253 КК ( 2341-14 ) слід розуміти: загибель чи масове захворювання людей; істотне погіршення екологічної обстановки в тому чи іншому регіоні (місцевості); зникнення, масові загибель чи тяжкі захворювання об'єктів тваринного і рослинного світу; неможливість відтворити протягом тривалого часу ті чи інші природні об'єкти або використовувати природні ресурси в певному регіоні; генетичне перетворення тих чи інших природних об'єктів; заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах; тощо.
З'ясовуючи питання про те, чи є загибель або захворювання об'єктів тваринного світу масовими, суди, зокрема, повинні досліджувати відомості про чисельність тварин, риби, інших організмів, що загинули чи захворіли, їх поширеність на території України або конкретної адміністративно-територіальної одиниці.

6. Під загибеллю людей (статті 236, 237, частини 2 статей 238-243, ч. 2 ст. 245, ч. 2 ст. 253 КК ( 2341-14 ) треба розуміти смерть хоча б однієї людини, що сталася внаслідок вчинення злочинів, відповідальність за які передбачена відповідними статтями КК.

7. Створення небезпеки для життя і здоров'я людей (частини 1 статей 239-244, ч. 1 ст. 253 КК ( 2341-14 ) має місце в разі, коли забруднення навколишнього природного середовища чи вчинення інших протиправних дій могло призвести до загибелі хоча б однієї людини, масових захворювань людей, зараження хоча б однієї людини епідемічним або інфекційним захворюванням, зниження тривалості життя чи імунного захисту людей, відхилень у розвитку дітей тощо.

8. Згідно зі ст. 236 КК ( 2341-14 ) відповідальність за порушення правил екологічної безпеки настає, зокрема, за умови, що воно спричинило екологічне забруднення значних територій. Під таким забрудненням необхідно розуміти істотне погіршення екологічної обстановки внаслідок значного запилення, задимлення, викидів радіоактивних, хімічних, бактеріологічних та інших речовин, що становлять небезпеку для людини, довкілля, матеріальних цінностей тощо.
З'ясовуючи питання про те, чи є значною територія, на якій сталося екологічне забруднення, треба враховувати дані про її площу, екологічну унікальність, належність до природно-заповідного фонду чи іншого об'єкта загальнодержавного значення.

9. Звернути увагу судів на те, що кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу (ст. 246 КК ( 2341-14 ) настає у випадках, коли остання здійснювалася з порушенням нормативних актів, які регулюють порядок порубки дерев і чагарників, у лісах, захисних та інших лісових насадженнях (якщо при цьому заподіяно істотну шкоду), або в заповідниках чи на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.
Зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
У справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст. 246 КК ( 2341-14 ), шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту; тощо. Якщо внаслідок незаконної порубки дерев, чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав несе відповідальність за статтями 64-67 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) (далі - КпАП).
Порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду (ст. 4 Лісового кодексу України ( 3852-12 ), не тягне відповідальності за ст. 246 КК ( 2341-14 ). За наявності відповідних підстав такі дії можуть бути кваліфіковані як крадіжка, самоправство тощо.
Заволодіння деревами, зрубаними та підготовленими до складування або вивезення, залежно від обставин справи слід кваліфікувати за відповідними частинами ст. 185 КК ( 2341-14 ) або іншими статтями, якими передбачено відповідальність за вчинення злочинів проти власності.

10. Відповідно до ч. 1 ст. 248 КК ( 2341-14 ) незаконним визнається полювання: з порушенням установлених правил (якщо воно заподіяло істотну шкоду); в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду; на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, занесені до Червоної книги України.
Під полюванням розуміються дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і власне добування (відстріл, відлов) мисливських тварин (тобто диких звірів та птахів, які можуть бути об'єктами полювання), що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах (ст. 1 Закону України від 22 лютого 2000 р. N 1478-III ( 1478-14 ) "Про мисливське господарство та полювання"). До полювання прирівнюється перебування осіб: у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами та птахами, або з продукцією полювання; на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю (ст. 12 названого Закону).
Кримінальна відповідальність за полювання, незаконність якого полягала в порушенні встановлених правил, настає лише за умови заподіяння істотної шкоди. Такою шкодою, зокрема, можуть бути визнані: зникнення того чи іншого виду тварин у певній місцевості; знищення місць компактного проживання та розмноження звірів і птахів, їхніх жител, споруд; руйнування об'єктів природного середовища; знищення тварин, відтворення яких з урахуванням особливостей або чисельності того чи іншого виду (видів) пов'язане зі значними труднощами; тощо. Якщо внаслідок незаконного полювання істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав може нести відповідальність за ч. 1 або ч. 2 ст. 85 КпАП ( 80731-10 ).
За незаконне полювання в заповідниках чи на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду або на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, занесені до Червоної книги України, кримінальна відповідальність настає незалежно від того, чи мали місце шкідливі наслідки.

11. Роз'яснити судам, що полювання вважається вчиненим із використанням транспортних засобів (ч. 2 ст. 248 КК ( 2341-14 ), коли такий засіб (вертоліт, автомашина, мотоцикл, моторний човен, трактор тощо) було застосовано для вистежування, переслідування, добування звірів або птахів.

12. Під незаконним заняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 КК ( 2341-14 ) треба розуміти таке вилучення водних живих ресурсів із природного середовища, яке здійснюється з порушенням чинного законодавства, що регулює порядок і умови промислового, любительського, спортивного рибальства, іншого використання водних живих ресурсів. Зокрема, незаконним є промисел, який здійснюється всупереч існуючим правилам: без належного на те дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, із застосуванням заборонених знарядь лову, з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову.
Водні живі ресурси утворюють риби різних порід, водні тварини (дельфіни, раки, краби, креветки, кальмари тощо), морські рослини, які мають промислове значення. Хутрові тварини (видри, бобри, ондатри тощо) й водоплаваючі птахи до водних ресурсів не належать, і відповідальність за незаконний їх вилов чи відстріл настає за ст. 248 КК ( 2341-14 ).
Під промислом розуміються як один акт добування риби, тварин чи рослин, так і неодноразове вчинення таких дій.
Відповідальність за злочин, передбачений ст. 249 КК ( 2341-14 ), настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено; тощо. Якщо внаслідок вчинених дій істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав може нести відповідальність за ч. 3 або ч. 4 ст. 85 КпАП ( 80731-10 ).
Вилов риби чи водних тварин зі спеціально облаштованих або пристосованих водоймищ, у яких вони вирощуються підприємствами, організаціями чи громадянами, за ст. 249 КК ( 2341-14 ) кваліфікувати не можна. За наявності відповідних підстав дії винної особи можуть кваліфікуватись як посягання на чужу власність.

13. Під способом масового знищення звірів, птахів, риби, інших видів тваринного світу (частини 2 статей 248 та 249 КК ( 2341-14 ) треба розуміти такі дії, які здатні спричинити чи спричинили загибель великої кількості представників дикої фауни, знищення популяції або певного виду тваринного світу в тій чи іншій місцевості чи водоймі (застосування отруйних або вибухових речовин, газу, диму, електроструму, автоматичної зброї, спрямування стада тварин на болото, тралення риби за допомогою заборонених прийомів тощо).
При вирішенні питання про те, чи здійснювалося незаконне полювання або рибальство способом масового знищення, слід ретельно досліджувати характерні властивості застосованих знарядь, зокрема їхню руйнівну силу, характер взаємодії з оточуючим середовищем, обсяги шкідливого впливу на довкілля тощо.

14. При призначенні особам, засудженим за вчинення злочинів проти довкілля, кримінального покарання суди повинні неухильно дотримувати вимог статей 65-67 КК ( 2341-14 ) виходячи з того, що воно має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання новим злочинам.
Визначаючи ступінь тяжкості злочину, необхідно враховувати характер вчинених дій та наслідки, що настали: ступінь забруднення землі, надр, вод, атмосферного повітря чи іншого шкідливого впливу на них; вид і кількість небезпечних речовин, що потрапили в природне середовище; кількість людей, які постраждали; кількість тварин або риби, що загинули; розмір заподіяної довкіллю шкоди; тощо.
У разі, коли злочин проти довкілля був безпосередньо пов'язаний із посадою, яку обіймала винна особа, або діяльністю, якою вона займалася, суди відповідно до ст. 55 КК ( 2341-14 ) мають обговорювати питання про необхідність застосування до засудженого додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

15. Розглядаючи у кримінальних справах цивільні позови про відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю, суди повинні керуватися нормами природоохоронного законодавства, а у випадках, коли це питання не врегульоване зазначеним законодавством, - відповідними положеннями Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (далі - ЦК), зокрема главами 19 та 82. Необхідно також враховувати роз'яснення Пленуму з цього питання (постанови від 27 березня 1992 р. N 6 ( v0006700-92 ) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", від 16 квітня 2004 р. N 7 ( va007700-04 ) "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" та ін.).
При обчисленні розміру відшкодування шкоди, заподіяної знищенням або пошкодженням природних ресурсів, потрібно також додержувати вимог тих нормативних актів, якими встановлено відповідні правила. Зокрема, з'ясовувати ті кількісні та якісні критерії (кількість, вага, розмір тощо), які відповідно до існуючих такс при цьому враховуються.

16. Звернути увагу судів на те, що розміри відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що провадиться відповідно до ст. 65 Закону України від 16 червня 1992 р. N 2456-ХII ( 2456-12 ) "Про природно-заповідний фонд України", і спеціальних такс (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. N 521 ( 521-98-п ) "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України"; далі - постанова від 21 квітня 1998 р. N 521).

17. У справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням вод, іншими порушеннями водного законодавства, слід керуватися, зокрема, ст. 111 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ), статтями 1166, 1192 ЦК ( 435-15 ). Розмір шкоди при цьому визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. N 37 ( z0162-95 ) (зі змінами, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 січня 2002 р. N 48 ( z0155-02 ); зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 р. за N 162/698).
При вирішенні справ, пов'язаних із відшкодуванням збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, необхідно керуватися постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 р. N 484 ( 484-95-п ) "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України" і Положенням про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України (затверджене наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України* від 26 жовтня 1995 р. N 116 ( z0478-95 ); зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27 грудня 1995 р. за N 478/1014).

18. У справах про лісопорушення розмір заподіяної шкоди обчислюється за відповідними таксами (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 1996 р. N 1464 ( 1464-96-п ) "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству").

19. Визначаючи розмір шкоди, заподіяної незаконним добуванням або знищенням диких звірів і птахів (крім видів, занесених до Червоної книги України), знищенням їхніх жител, біотехнічних споруд, потрібно керуватися таксами, затвердженими наказом Міністерства лісового господарства і Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 12 березня 1996 р. N 24/32 ( z0137-96 ) і зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 22 березня 1996 р. за N 137/1162 "Про затвердження такс нарахування розміру стягнення за збитки, заподіяні незаконним добуванням або знищенням диких звірів і птахів (крім видів, занесених до Червоної книги України), їх жител, біотехнічних споруд". При цьому необхідно враховувати, що для обчислення розміру шкоди, заподіяної територіям та об'єктам природно-заповідного фонду внаслідок незаконного добування чи знищення тварин, пошкодження або знищення їхніх жител, місць перебування і розмноження, застосовуються такси, затверджені постановою від 21 квітня 1998 р. N 521 ( 521-98-п ).

20. При визначенні розміру шкоди, заподіяної водним живим ресурсам, залежно від конкретних обставин справи застосовуються такси, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. N 32 ( 32-98-п ) "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу" або від 21 квітня 1998 р. N 521 ( 521-98-п ).

21. Розглядаючи кримінальні справи про злочини проти довкілля, суди повинні додержувати вимог природоохоронного законодавства щодо вилучення у правопорушника незаконно добутої продукції (звірів, птахів, риби, деревини, хутра тощо).
Якщо вилучену у правопорушника продукцію реалізовано до розгляду справи в судовому засіданні, суд враховує вартість реалізованого при вирішенні цивільного позову. Якщо ж незаконно добута продукція не була вилучена, а використана чи реалізована самим правопорушником або стала непридатною, суд вирішує питання про стягнення її вартості.

22. При розгляді справ про злочини проти довкілля суди на виконання вимог п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК ( 1001-05 ) мають обговорювати питання про конфіскацію належних винним особам знарядь злочину.
Під знаряддями злочину в таких справах треба розуміти предмети чи технічні засоби, які умисно використовувалися їх власником чи співучасниками злочину для незаконного полювання, рибальства, порубки дерев тощо, а також для полегшення вчинення зазначених дій: рушниці, вибухівка, рибальські сіті, транспортні засоби (останні можуть бути визнані знаряддям злочину не тільки тоді, коли вони використовувалися безпосередньо в процесі полювання чи рибальства, а й коли без їх використання вчинення злочину було б неможливим чи надто складним).
Рішення про конфіскацію таких речових доказів може бути прийнято лише за умови, що вони визнані знаряддями злочину органами досудового слідства чи судом.

23. Рекомендувати Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва та Севастополя систематично вивчати й узагальнювати судову практику у справах про злочини проти довкілля, вживати передбачених законом заходів до усунення помилок, що допускаються судами під час розгляду справ цієї категорії.

24. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р. N 1 ( v0001700-90 ) "Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи" (зі змінами, внесеними постановами від 4 червня 1993 р. N 3 ( v0003700-93 ), від 13 січня 1995 р. N 3 ( v0003700-95 ), від 1 листопада 1996 р. N 11 ( v0011700-96 ), від 3 грудня 1997 р. N 12 ( v0012700-97 ) та від 27 листопада 1998 р. N 20 ( v0020700-98 ).
_______________
* З 15 грудня 1999 р. - Міністерство екології та природних
ресурсів України, з 15 вересня 2003 р. - Міністерство охорони
навколишнього природного середовища України.

( Документ взято з сайта ВРУ - zakon1.rada.gov.ua )
У випадку із ст. 249 КК України чіткого та прямого посилання норми Закону щодо визначення істотної шкоди не встанолено, а тому надано роз"яснення пленуму ВСУ. В усякому разі, хоча законодаством України застосування законів за аналогією не допускається, розмір істотної шкоди,мав би бути не меншим ніж розмір передбачений ст. 248 КК України.
To LIGHT^ Думаю це внесло деяку ясність у поставлене питання! "Хто знає-той озброєний"
Бажаю успіху і щоб підвохам ніколи-ніколи не доводилось у житті вникати у тонкощі істотної шкоди передбаченої ст. 249 КК України.

Народные депутаты Украины предлагают сильно повысить штрафы за нарушение правил рыболовства, а также дать право должностным лицам, осуществляющим госконтроль, аннулировать соответствующие лицензии. Об этом свидетельствует законопроект N8447, зарегистрир ованный в Верховной Раде 27 апреля 2011 г.

Законопроект предусматривает внесение изменений в Кодекс об административных правонарушениях. Согласно норме, которая предлагается авторами проекта, нарушение правил рыболовства влечет наложение штрафа на граждан от 10 до 30 (170-510 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан и наложение штрафа на должностных лиц - от 20 до 50 (340-850 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан. Сегодня КоАП в данном случае предусматривает предупреждение или штраф на граждан в размере 34-170 грн., на должностных лиц – предупреждение или штраф в размере 170-510 грн.

Грубое нарушение правил рыболовства (нахождение в водоохранной зоне с запрещенными к использованию в настоящее время орудиями изъятия рыбы и других водных живых ресурсов, рыболовство с применением огнестрельного оружия, электротока, взрывчатых или ядовитых веществ, других запрещенных орудий лова, промышленных орудий лова лицами, которые не имеют разрешения на промысел, изъятие рыбы и других водных живых ресурсов в размерах, превышающих установленные лимиты (квоты) или установленную правилами любительского и спортивного рыболовства суточную норму вылова) влечет наложение штрафа на граждан от 100 до 300 (1700-5100 грн.) (сегодня - 340-680 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан и конфискацию орудий и средств совершения правонарушения, являющихся частной собственностью нарушителя, и незаконно добытых водных живых ресурсов или без таковой и на должностных лиц - от 1000 до 5000 (17000-85000 грн.) (сегодня – 510-850 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан с конфискацией орудий и средств совершения правонарушения, являющихся частной собственностью нарушителя, и незаконно добытых водных живых ресурсов или без таковой.

Кроме того, разработчики проекта предлагают ввести норму, согласно которой эксплуатация на водных объектах водозаборных сооружений, не обеспеченных рыбозащитным оборудованием, если его наличие предусмотрено соответствующими нормативами, или с неэффективно работающим рыбозащитным оборудованием - влечет наложение штрафа на граждан от 100 до 200 (1700-3400 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан (сегодня – 17-102 грн.) и на должностных лиц – от 500 до 1000 (8500-17000 грн.) (сегодня – от 85-136 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан.

Нарушение требований по охране среды обитания (загрязнение, проведение дноуглубительных, берегоукрепительных, гидромелиоративных работ) и путей миграции, переселения, акклиматизации и скрещивания диких животных - влечет наложение штрафа на граждан от 500 до 1000 (8500-17000 грн.) (сегодня – 51-85 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан и на должностных лиц - от одной 1000 до 7000 (17000-119000) (сегодня - от 51-119 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан.

Непринятие мер по предотвращению гибели диких животных, ухудшению среды их обитания и условий миграции или добычи диких животных, которым причиняется ущерб, - влечет наложение штрафа на граждан от 700 до 1000 (11900 до 17000 грн.) (сегодня - от 51-119 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан и на должностных лиц - от 2000 до 10000 необлагаемых минимумов доходов граждан (34000-170000 грн.); превышение утвержденных лимитов и нормативов использования природных ресурсов - влечет наложение штрафа на граждан от 100 до 200 (1700-3400 грн.) (сегодня - от 51 до 306 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан и на должностных лиц – от 500 до 1000 (8500-17000 грн.) (сегодня – 153-510 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан.

Также предлагается внести изменения в Закон Украины "О животном мире", в частности, дать право должностным лицам специально уполномоченных центральных органов исполнительной власти и их территориальных органов, осуществляющих государственный контроль и управление в области охраны, использования и воспроизводства животного мира, давать обязательные к выполнению указания (предписания) об устранении нарушений в области охраны, использования и воспроизводства животного мира, а в случае их невыполнения, приостанавливать действие лицензий на осуществление хозяйственной деятельности в этой области до устранения выявленных нарушений или принимать решения об аннулировании лицензий.

maslikov111 пишет: Народные депутаты Украины предлагают сильно повысить штрафы за нарушение правил рыболовства, а также дать право должностным лицам, осуществляющим госконтроль, аннулировать соответствующие лицензии. Об этом свидетельствует законопроект N8447, зарегистрир ованный в Верховной Раде 27 апреля 2011 г.

Законопроект предусматривает внесение изменений в Кодекс об административных правонарушениях. Согласно норме, которая предлагается авторами проекта, нарушение правил рыболовства влечет наложение штрафа на граждан от 10 до 30 (170-510 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан и наложение штрафа на должностных лиц - от 20 до 50 (340-850 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан.

Я непонял о каких нормах (если можно в цыфрах) идет речь... И откуда ты содрал вышеизложенное?

Андрей номер законопроекта есть,просто штраф хотят увеличить и все.

maslikov111 пишет: Андрей номер законопроекта есть,просто штраф хотят увеличить и все.

Жека я понимаю что номер, а какие нормы предлагают АВТОРЫ проэкта? Я говорю о нормах... Это нормы вылова или еще какието нормы придумали...

Грубое нарушение правил рыболовства (нахождение в водоохранной зоне с запрещенными к использованию в настоящее время орудиями изъятия рыбы и других водных живых ресурсов, рыболовство с применением огнестрельного оружия, электротока, взрывчатых или ядовитых веществ, других запрещенных орудий лова, промышленных орудий лова лицами, которые не имеют разрешения на промысел, изъятие рыбы и других водных живых ресурсов в размерах, превышающих установленные лимиты (квоты) или установленную правилами любительского и спортивного рыболовства суточную норму вылова) влечет наложение штрафа на граждан от 100 до 300 (1700-5100 грн.) (сегодня - 340-680 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан и конфискацию орудий и средств совершения правонарушения, являющихся частной собственностью нарушителя, и незаконно добытых водных живых ресурсов или без таковой и на должностных лиц - от 1000 до 5000 (17000-85000 грн.) (сегодня – 510-850 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан с конфискацией орудий и средств совершения правонарушения, являющихся частной собственностью нарушителя, и незаконно добытых водных живых ресурсов или без таковой.

maslikov111 пишет: Грубое нарушение правил рыболовства (нахождение в водоохранной зоне с запрещенными к использованию в настоящее время орудиями изъятия рыбы и других водных живых ресурсов, рыболовство с применением огнестрельного оружия, электротока, взрывчатых или ядовитых веществ, других запрещенных орудий лова, промышленных орудий лова лицами, которые не имеют разрешения на промысел, изъятие рыбы и других водных живых ресурсов в размерах, превышающих установленные лимиты (квоты) или установленную правилами любительского и спортивного рыболовства суточную норму вылова) влечет наложение штрафа на граждан от 100 до 300 (1700-5100 грн.) (сегодня - 340-680 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан и конфискацию орудий и средств совершения правонарушения, являющихся частной собственностью нарушителя, и незаконно добытых водных живых ресурсов или без таковой и на должностных лиц - от 1000 до 5000 (17000-85000 грн.) (сегодня – 510-850 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан с конфискацией орудий и средств совершения правонарушения, являющихся частной собственностью нарушителя, и незаконно добытых водных живых ресурсов или без таковой.

СПС. Я о том и говорил что нормы остались прежние. Еще раз СПС.

Нормы те же а штраф может увеличится.Мені вже починае подобатись.

maslikov111 пишет: Нормы те же а штраф может увеличится.Мені вже починае подобатись.

Мне тоже. А главное это не только нас тронет, а и всех остальных неравнодушных к "хвосту".

maslikov111 пишет: Грубое нарушение правил рыболовства (нахождение в водоохранной зоне с запрещенными к использованию в настоящее время орудиями изъятия рыбы и других водных живых ресурсов, рыболовство с применением огнестрельного оружия, электротока, взрывчатых или ядовитых веществ, других запрещенных орудий лова, промышленных орудий лова лицами, которые не имеют разрешения на промысел, изъятие рыбы и других водных живых ресурсов в размерах, превышающих установленные лимиты (квоты) или установленную правилами любительского и спортивного рыболовства суточную норму вылова) влечет наложение штрафа на граждан от 100 до 300 (1700-5100 грн.) (сегодня - 340-680 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан и конфискацию орудий и средств совершения правонарушения, являющихся частной собственностью нарушителя, и незаконно добытых водных живых ресурсов или без таковой и на должностных лиц - от 1000 до 5000 (17000-85000 грн.) (сегодня – 510-850 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан с конфискацией орудий и средств совершения правонарушения, являющихся частной собственностью нарушителя, и незаконно добытых водных живых ресурсов или без таковой.

Спасибо Женя за столь "радостные вести".Самое печальное ,что наверное примут,так как приписали и экологию туда - все продумано.

126vova пишет: Спасибо Женя за столь "радостные вести".Самое печальное ,что наверное примут,так как приписали и экологию туда - все продумано.

Функции РИ к экологии приписали раньше чем был зарегистрирован этот проэкт...

АндрейИ пишет:

126vova пишет: Спасибо Женя за столь "радостные вести".Самое печальное ,что наверное примут,так как приписали и экологию туда - все продумано.

Функции РИ к экологии приписали раньше чем был зарегистрирован этот проэкт...

От перестановки слагаемых сумма не изменяется.Факт остаётся фактом - примут скорее всего.

АндрейИ пишет: СПС. Я о том и говорил что нормы остались прежние. Еще раз СПС.

Есть ньюансы, ооч сильно могущие изменить ход общения с инспекотором например на тех же пресловутых ямах зимовальных (у нас например это 90% воды, а собираются вроде вернуться к практике когда весь Днепр называется зимовальная яма. Под это дело даже ихтиологические исследования уже подвели, мол рыба движется зимой, посему везде нельзя ловить).
Найдите отличия:
Текущее:

Грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову,

Будет:

Грубе порушення правил рибальства (знаходження у водоохоронній зоні з забороненими до використання у цей час знаряддями вилучення риби та інших водних живих ресурсів, рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову

Ключевая фраза - "в это время". А раньше только "запрещенные вообще". Т.е. охота может остаться с 20-го июня по 30-е октября (у нас по крайней мере оч большая вероятность)...
В остальное время просто нахождение в воде с ружьем будет уже грубым,а не просто нарушением. Соотв. конфискация обеспечена.

Z-Max пишет: В остальное время просто нахождение в воде с ружьем будет уже грубым,а не просто нарушением. Соотв. конфискация обеспечена.

Ну я скажу что знаходження в воде после нерестового периода ( после той даты что ты указал) - это не значит что ты занимаешся охотой. Может ты просто в свое удовольствие занимаешся фридайвингом или еще чем. А если такое будет то процентов 90 ПО перейдут на охоту вне закона. И все будут молчать в эфире. Как в пословице- А васька слушает да ест...

АндрейИ пишет:

Z-Max пишет: В остальное время просто нахождение в воде с ружьем будет уже грубым,а не просто нарушением. Соотв. конфискация обеспечена.

Ну я скажу что знаходження в воде после нерестового периода ( после той даты что ты указал) - это не значит что ты занимаешся охотой. Может ты просто в свое удовольствие занимаешся фридайвингом или еще чем. А если такое будет то процентов 90 ПО перейдут на охоту вне закона. И все будут молчать в эфире. Как в пословице- А васька слушает да ест...

У братьев белорусов такаже история,давно практически вне закона.Там вообще практически на всех реках нельзя ВООБЩЕ заниматься ПО.Вот и нуряют потихоньку.

В Украине увеличат штрафы за незаконную ловлю рыбы

В Украине изменятся размеры штрафов за незаконную ловлю или уничтожение рыб, других водных животных на территории природно-заповедного фонда, а также занесенных в Красную книгу Украины.
Госкомпредпринимательство согласовало соответствующий проект правительственного постановления, разработанный Государственным агентством рыбного хозяйства, сообщает ЛИГАБизнесинформ.

В частности, за незаконный вылов и уничтожение рыбы, водных беспозвоночных и морских трав и водорослей предусматриваются такие штрафы:

веслонос, гибриды осетровых рыб - 96 тысяч гривен;
катран акула - более 6,5 тысяч гривен;
амур белый - более 9,5 тысяч гривен;
сом - более 16 тысяч гривен;
рапана - около 100 гривен;
раки (кроме широкопалого рака) - более 300 гривен;
морские травы и водоросли - около 200 гривен и тому подобное

Это все хорошо. Но можно более подробно? Номера приказов, постановлений, даты и т.д.

Александр пишет: В Украине увеличат штрафы за незаконную ловлю рыбы


веслонос, гибриды осетровых рыб - 96 тысяч гривен;
катран акула - более 6,5 тысяч гривен;
амур белый - более 9,5 тысяч гривен;
сом - более 16 тысяч гривен;
рапана - около 100 гривен;
раки (кроме широкопалого рака) - более 300 гривен;
морские травы и водоросли - около 200 гривен и тому подобное

Это за штуку или за тонну?

Сергей Викторович пишет: Это за штуку или за тонну?

По идее за штуку. А незаконными для нас соотв. могут быть или в нерест или на зимовальной или перелов.

Z-Max пишет:

Сергей Викторович пишет: Это за штуку или за тонну?

По идее за штуку. А незаконными для нас соотв. могут быть или в нерест или на зимовальной или перелов.

96-тис за штуку это круто.

Александр пишет: В Украине увеличат штрафы за незаконную ловлю рыбы

В Украине изменятся размеры штрафов за незаконную ловлю или уничтожение рыб, других водных животных на территории природно-заповедного фонда, а также занесенных в Красную книгу Украины.
Госкомпредпринимательство согласовало соответствующий проект правительственного постановления, разработанный Государственным агентством рыбного хозяйства, сообщает ЛИГАБизнесинформ.

В частности, за незаконный вылов и уничтожение рыбы, водных беспозвоночных и морских трав и водорослей предусматриваются такие штрафы:

веслонос, гибриды осетровых рыб - 96 тысяч гривен;
катран акула - более 6,5 тысяч гривен;
амур белый - более 9,5 тысяч гривен;
сом - более 16 тысяч гривен;
рапана - около 100 гривен;
раки (кроме широкопалого рака) - более 300 гривен;
морские травы и водоросли - около 200 гривен и тому подобное

Где такое вычитал??? Укажи источник информации.Суммы какие то заоблачные

Вот ссылка gorod.dp.ua/news/65527

Я в прошлом году как раз такую и поймал. По незнаю что она в красной книге на море. Хорошо что никто не видел ато пришлось бы машину продавать...

Хорошо, что есть такой проект. Но ему ещё нужно стать законом, а закону необходимо ещё правильно и чётко работать. А то скорее всего будет так, как всё в нашей стране - будуть ловить и штрафовать таких горе-охотников и рыбаков, которые знали или не знали, но поймали одну или несколько рыбок, а промысловики-бракоши всё так же будут крышеваться РИ и ментами...

Рыбоохотник пишет: Хорошо, что есть такой проект. Но ему ещё нужно стать законом, а закону необходимо ещё правильно и чётко работать. А то скорее всего будет так, как всё в нашей стране - будуть ловить и штрафовать таких горе-охотников и рыбаков, которые знали или не знали, но поймали одну или несколько рыбок, а промысловики-бракоши всё так же будут крышеваться РИ и ментами...

Ты смотри! Если с такими штрафами, вдруг не хватит пару сантимов до разрешаемых размеров а в воде можно ошибиться то с тебя сдерут по полной и тогда будет интересно что ты начнеш говорить.

Александр пишет: В Украине увеличат штрафы за незаконную ловлю рыбы

В Украине изменятся размеры штрафов за незаконную ловлю или уничтожение рыб, других водных животных на территории природно-заповедного фонда, а также занесенных в Красную книгу Украины.
Госкомпредпринимательство согласовало соответствующий проект правительственного постановления, разработанный Государственным агентством рыбного хозяйства, сообщает ЛИГАБизнесинформ.

В частности, за незаконный вылов и уничтожение рыбы, водных беспозвоночных и морских трав и водорослей предусматриваются такие штрафы:

веслонос, гибриды осетровых рыб - 96 тысяч гривен;
катран акула - более 6,5 тысяч гривен;
амур белый - более 9,5 тысяч гривен;
сом - более 16 тысяч гривен;
рапана - около 100 гривен;
раки (кроме широкопалого рака) - более 300 гривен;
морские травы и водоросли - около 200 гривен и тому подобное

Самое интересное что те кто вылавливают рыбу сетями десятками кг так и будут ее вылавливать,а дрючить будут обычного рядового рыбака!

сергей пишет:

Рыбоохотник пишет: Хорошо, что есть такой проект. Но ему ещё нужно стать законом, а закону необходимо ещё правильно и чётко работать. А то скорее всего будет так, как всё в нашей стране - будуть ловить и штрафовать таких горе-охотников и рыбаков, которые знали или не знали, но поймали одну или несколько рыбок, а промысловики-бракоши всё так же будут крышеваться РИ и ментами...

Ты смотри! Если с такими штрафами, вдруг не хватит пару сантимов до разрешаемых размеров а в воде можно ошибиться то с тебя сдерут по полной и тогда будет интересно что ты начнеш говорить.

Продолжу говорить то, что и сейчас говорю. Минимальный размер рыб, разрешённый к вылову, ещё никто не отменял. А то, как ты или я будем их измерять под водой - дело лично каждого. Не надо стрелять, если не уверен - вот и вся петрушка!

Не понял че и за сома штрафуют