Ивано-Франковская область

Всіх з Новим Роком! Хто ниряє пишіть шо де і як?)

Тут недавно постало у людей питання-значить дамо відповідь:
ПЕРЕЛІК
зимувальних ям на рибогосподарських водоймах Івано-Франківської області в осінньо-зимовий період 2012-2013 рр.

Зимувальні ями розташовані на ділянках річок:

ДНІСТЕР
Рогатинський район:
1) від руслового повороту навпроти с.Журавеньки (біля церкви в с.Старе Село) вниз за течією протяжністю 800 м до острова (площа 2,5 га);
Калуський район:
2) по русловому повороту від останнього острова між с.Цвітова та с.Козари вниз за течією протяжністю 2000 м (площа 4,0 га);
3) біля с.Сівка-Войнилівська від острова вище шосейного мосту вниз за течією протяжністю 750 м до острова нижче мосту (площа 2,0 га);
Галицький район:
4) від останньої на березі будівлі с.Острів вниз за течією протяжністю 1000 м до першої на березі будівлі с.Придністров`я (площа 2,0 га);
5) 1000 м вище гирла р.Бибелька вниз за течією протяжністю 2000 м (площа 3,0 га);
6) від трубопроводу біля с.Дубівці вгору за течією протяжністю 2000 м (площа 3,0 га);
Тисменицький район:
7) від останнього острова біля с.Побережжя вниз за течією протяжністю 750 м (площа 1,5 га);
8) від гирла р.Кіроксільна (с.Стриганці) до с.Довге вниз за течією протяжністю 800 м (площа 1,7 га);
Тлумацький район:
9) на відстані 600 м вище о.Комаровщина біля с.Буківна на русловому повороті вгору за течією протяжністю 600 м (площа 1,2 га);
10) від трубопроводу вище с.Буківна вниз за течією протяжністю 1000 м (площа 2,0 га);
11) від острова біля с.Петрилів вниз за течією протяжністю 800 м (площа 1,0 га);
12) від останньої на березі будівлі с.Новосілка вниз за течією протяжністю 4500 м не доходячи 500 м до Нижнівського шляхового мосту (площа 4,5 га);
13) від трубопроводу нижче с.Нижнів вгору за течією протяжністю 2000 м (площа 2,5 га);
14) від першої на березі будівлі с.Кутище вгору за течією протяжністю 1500 м (берег лісу Буковина) (площа 1,5 га);
15) від останнього острова вище с.Одаїв вниз за течією протяжністю 1800 м (площа 1,5 га);
16) від останньої на березі будівлі с.Будзин до першої на березі будівлі с.Луг протяжністю 2000 м (площа 1,0 га);
17) від першої на березі будівлі с.Делева - Мостище вгору за течією протяжністю 1500 м (площа 1,5 га);
18) від першої на березі будівлі групової забудови с.Долина вниз за течією протяжністю 1500 м (площа 2,0 га);
19) від останньої на березі будівлі с.Долина вниз за течією протяжністю 1500 м (площа 1,5 га);
20) між сс.Новосілка - Золота Липа протяжністю 1200 м (площа 1,5 га);
Городенківський район:
21) від першої на березі будівлі с.Монастирок вгору за течією протяжністю 3500 м (площа 4,0 га);
22) від останньої на березі будівлі с.Лука до першої на березі будівлі с.Раковець протяжністю 1500 м (площа 1,5 га);
23) від гирла р.Гостилів вище с.Корнів вниз за течією протяжністю 1200 м (площа 1,0 га);
24) 250 м вище гирла притоки навпроти с.Уніж вниз за течією протяжністю 1250 м (площа 1,0 га);
25) 2000 м від гирла р.Золота навпроти с.Копачинці вниз за течією протяжністю 3000 м (площа 3,0 га);
26) від гирла р.Провал вище с.Хмелева вниз за течією протяжністю 1200 м (площа 1,5 га);
27) від трубопроводу біля с.Колінки вгору за течією протяжністю 1200 м (площа 2,0 га);
28) від шляхового мосту біля с.Михальче вниз за течією протяжністю 1800 м до гирла р.Джурин (площа 3,5 га);
29) від шляхового мосту біля с.Устечко вниз за течією протяжністю 2500 м (площа 4,5 га).

ЛІМНИЦЯ
Калуський район:
1) від залізничного мосту біля с.Вістова вниз за течією протяжністю 750 м (площа 0,5 га);
Галицький район:
2) від гирла р.Баранівка навпроти с.Мединя вниз за течією протяжністю 1000 м (площа 1,0 га);
3) від острова біля с.Сокіл вниз за течією протяжністю 1000 м (площа 1,0 га).

ЧЕЧВА
Рожнятівський район:
1) біля с.Сваричів від греблі водосховища вниз за течією протяжністю 100 м (площа 0,2 га).

БИСТРИЦЯ
Тисменицький район:
1) від гирла р.Павлівка біля с.Ямниця вгору за течією протяжністю 1500 м (площа 1,5 га).

БИСТРИЦЯ СОЛОТВИНСЬКА
Богородчанський район:
1) від мосту с.Жураки вниз за течією протяжністю 100 м (площа 0,1 га).

БИСТРИЦЯ НАДВІРНЯНСЬКА
Тисменицький район:
1) від електролінії вище с.Черніїв вниз за течією протяжністю 1200 м (площа 1,0 га).

ПРУТ
Надвірнянський район:
1) від Яремчанського мосту (м.Яремче) вниз за течією протяжністю 60 м (площа 0,05 га);
2) від острова біля с.Саджавка вгору за течією протяжністю 800 м (площа 0,6 га);
Коломийський район:
3) від мосту біля с.Корнич вниз за течією протяжністю 800 м (площа 0,5 га);
4) від групової забудови на березі с.Перерив (навпроти с.Тростянка) вниз за течією протяжністю 1000 м (площа 0,8 га);
5) від дамби біля с.Семаківці (500 м нижче гирла р.Цуцулин) вниз за течією протяжністю 1000 м (площа 0,7 га);
Снятинський район:
6) від залізничного мосту біля с.Вовчківці вгору та вниз за течією протяжністю по 500 м (площа 0,5 га);
7) від греблі Снятинської ГЕС (верхній б`єф водосховища) вгору за течією протяжністю 2000 м (площа 2,0 га);
8) від греблі Снятинської ГЕС (нижній б`єф водосховища) вниз за течією протяжністю 700 м (площа 0,6 га);
9) від гирла р.Турецький Потік біля с.Запруття вгору та вниз за течією протяжністю по 600 м (площа 1,2 га);
10) в районі залізничного мосту між сс.Завалля - Оршівці вгору та вниз за течією протяжністю по 500 м (площа 1,0 га).

БУРШТИНСЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕ
Галицький район:
1) на скидних каналах Бурштинської ТЕС (малому і великому) на всій їх протяжності.

Дякую за інформацію.Ще б про прозрак особливо на Бурштинському каналі якось дізнатись

Протягом 2-4 лютого, внаслідок відлиги, на річках карпатського регіону відмічалось проходження тало-дощового паводку. Сформувалися максимальні рівні паводку на більшості річок Закарпаття з загальним підвищенням 0.5-1.6 м. Станом на 8 год. 4 лютого формується максимальний рівень на Тисі біля смт Вилок, в нижніх течіях Боржави, Старої на 0.3-0.8 м; при цьому відмічається підтоплення сільгоспугідь та окремих житлових будинків та доріг місцевого значення. На Латориці біля Чопа за останню добу рівень підвищився на 0,7 м, вода утримується на заплаві міждамбового простору.
Продовжувались підйоми рівнів на більшості гірських приток Дністра та річках басейну Прута до 16 см за добу, більш інтенсивний підйом рівнів спостерігався на Дністрі до 0,5 м без негативних наслідків. На решті річок карпатського регіону переважало зниження рівнів води рівні води до 0,8 м.
2 лютого на р.Вишня біля водпоста Твіржа (басейн Сяну) сформувався максимальний рівень паводку з загальним підйомом 1,25 м, без негативних наслідків.
Тривали підвищення рівнів води на річках басейнів Прип'яті, Західного Бугу, Середнього Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу та більшості річок Приазов'я на 3-40 см за добу. На решті річок рівнини рівні води коливались в межах 1- 15 см за добу.
Зберігається перевищення відміток заплави на правих притоках Прип'яті у створах гідрологічних постів р.Стохід - Любешів (Волинська обл.), р.Стир - Млинок та Колки (Рівненська обл.), р.Горинь біля Дубровиці (Рівненська обл.) та р.Вижівка біля Старої Вижівки (Волинська обл.); р. Лопань - Козача Лопань (Харківська обл.), р. Стугна - Здорівка ( Київська обл.), Рата- Межиріччя (Львівська обл.).
Рівень води р. Дніпро у Києві біля моста "Метро" за минулу добу змінювався від 510 см до 448 см, а на 8 год. 4 лютого становив 445 см над "0" поста (91,45 м БС), на річці чисто.
Наповнення дніпровських водосховищ станом на 3 лютого дорівнює 37,119 куб. км (вільна ємкість - 6,729 куб. км).

За бурштин не скажу - почитай по риб сайтах зимових рибаків. На каналі( ну це там де якоби СОВСЄМ НІЗЗЯ) вода весь час тепла-14-18, може і більше, коливається одним словом. Відповідно бурно розвивається рослинність, найпростіші, водорослі, + неслабка течія- значить вода КРИШТАЛЕМ там не буде ніколи апріорі
але там при видимості 1-2 м. є риба, і то постійно,
правда рибаки чомусь жаліються що "не клює сьогодні"- але всижених місць не залишають- -як зауважу
На морі в морози добре клює лящ, окунь, плотва, і т.д.- але ми там по льоду не поплаваєм

7-8 лютого, внаслідок відлиги, продовжувався активний ріст рівнів води на рівнинних річках - Прип'яті та її притоках, Сіверському Дінці з притоками, річках Київської області Уж, Тетерів з інтенсивністю 1-14 см за добу; загальна висота тало-дощового паводку на цих річках, що розпочався 30 січня - 2 лютого, становить 0,3-0,8 м. З 7 лютого відбувається ріст рівнів на Десні та її притоках, на притоках Середнього Дніпра (у Сумській і Полтавській обл. на 1-6 см. На решті рівнинних річок рівні води знаходяться у меженному стабільному стані.
Зберігається перевищення відміток заплави у створах гідрологічних постів на багатьох ділянках р. Прип'ять, її приток Вижівка, Турія, Стохід, Стир, Горинь (Волинська, Рівненська обл.), р. Західний Буг та більшості його приток (Львівська область), на окремих низьких ділянках річок Уж, Стугна (Київська обл.), на притоці Сіверського Дінця р. Лопань (Харківська обл.).
7- 8 лютого на річках Закарпаття, Дністрі, його гірських притоках відбувався спад рівнів паводку на 1-12 см, на одамбованих ділянках пониззя Тиси та Боржави 14-22 см за добу. На Латориці біля Чопа вода утримується на заплаві у міждамбовому просторі (шаром до 1,6 м). Зберігається підтоплення сільгоспугідь водами р.Стара (Закарпатська обл.) із перевищенням відмітки підтоплення на 0,64 м.
Продовжувався повільний ріст рівнів води на українській ділянці Дунаю на 2-4см за добу.
.
Рівень води р. Дніпро у Києві біля моста "Метро" за минулу добу змінювався від 506 см до 449 см, а на 8 год. 8 лютого становив 457 см над "0" поста (91,57 м БС), на річці чисто.
Наповнення дніпровських водосховищ станом на 7 лютого дорівнює 37,074 куб. км (вільна ємкість - 6,774 куб. км).

Гідрологічні прогнози параметрів режиму водних об’єктів України

9-11 лютого на річках басейну Прип"яті очікується продовження підйомів рівнів води над рівнями станом на 8 год. 8 лютого:
- в межах Волинської області на 0,1-0,2 м;
- на р.Случ біля м.Сарни в межах Рівненської області на 0,2-0,7 м.
Подальше поступове затоплення заплав, місцями можливе скресання криги, льодохід, на р.Случ біля м.Сарни можливе формування заторів льоду з різким коливанням рівнів води.

Протягом минулої доби продовжувався ріст рівнів води на Верхньому Дніпрі, Прип»яті та її притоках (Стир, Горинь), Десні, притоках Середнього Дніпра (Псел, Ворскла), Сіверському Дінці та окремих ділянках його приток на 1-15 см.
Тривав ріст рівнів води на українській ділянці Дунаю на 5-7 см за добу.
На решті рівнинних річок країни рівні води знижувались з добовою інтенсивністю 1-8 см.
На річках карпатського регіону переважав спад рівнів води до 21 см.
На р.Прип»ять у с.Любязь Любешівського району Волинської області рівень води перевищує відмітку початкового підтоплення сільгоспугідь.
Зберігається перевищення відміток заплави у створах гідрологічних постів у верхів»ї р. Прип'ять, її приток Стохід, Стир, Горинь (Волинська, Рівненська обл.), р. Західний Буг (Львівська область), на окремих низьких ділянках річок Уборть, Уж (Житомирська обл.), Тетерів, Стугна (Київська обл.), Норин (Житомирська обл.), Лопань (Харківська обл.), Мокра Сура (Дніпропетровська обл.), Ворскла, Сліпорід (Полтавська обл.), Гнилий Тікич (Черкаська обл.), Кодима, Мертвовод (Миколаївська обл.), Мурафа (Вінницька обл.), Латориця (Закарпатська обл.).
Рівень води р. Дніпро у Києві біля моста "Метро" за минулу добу змінювався від 511 см до 452 см, а на 8 год. 15 лютого становив 459 см над "0" поста (91,59 м БС), на річці чисто.
Наповнення дніпровських водосховищ станом на 14 лютого дорівнює 37,119 куб. км (вільна ємкість - 6,729 куб. км).

Бистриця Надвірнянська кристал, Солотвинська мутнувата, риби нема..(

Добрий вечір!!!!! Я з Тисменицького району Інтересно чи ниряв хтось зимою в Бистриці???? Як результати? Зимою не ниряв ніколи от зараз чекаю на костюм 9мм, шили під заказ в Харкові так як мого розміру не було((( Ще цікавить де є чисті озера в цьому районі!
Буду вдячний за любу інформацію!

Всім привіт!!!! Я як пів року переїхав до Львову (точніше Миколаїв Львівської області) є натхненння промочити жабри але не знаю ще місць,. Не підскажете де можна зараз ???

hanbir пишет: Всім привіт!!!! Я як пів року переїхав до Львову (точніше Миколаїв Львівської області) є натхненння промочити жабри але не знаю ще місць,. Не підскажете де можна зараз ???

Також з Миколаєва Львівської області

привіт земляки ,я теж з Івано-Франківська.Є тут наша група?Можна додатись ???

hanbir пишет: Всім привіт!!!! Я як пів року переїхав до Львову (точніше Миколаїв Львівської області) є натхненння промочити жабри але не знаю ще місць,. Не підскажете де можна зараз ???

Привіт! Група Франківська...Львівська по сусідству..

В Бурштині на каналі видимість 0,5м і кожний метер вудочка, але риба є. На озері видимість максимум до 1 м.

Назар пишет: В Бурштині на каналі видимість 0,5м і кожний метер вудочка, але риба є. На озері видимість максимум до 1 м.

привіт. з риб інспекцією не стикався там?

FOMa пишет:

Назар пишет: В Бурштині на каналі видимість 0,5м і кожний метер вудочка, але риба є. На озері видимість максимум до 1 м.

привіт. з риб інспекцією не стикався там?

Ниряв вночі, то всьо ок. А в день рибалок дофігіща і риб інспекція шастає.
Мало імовірно зустріти інспектора з 2 до 5 ночі.

З Назаром згідний. Каже правду !

З рибінспектором все легко вирішується. Кому треба, є звязки. Я рішу...

1- 4 березня на річках західної частини України - правих притоках Прип"яті в межах Волинської області, Західному Бузі і його притоках, Дністрі вище Дністровського водосховища та його притоках в межах Львівської та Івано-Франківської областей внаслідок сніготанення відновився ріст рівнів води загалом на 0,2-0,5м, відбувалось поступове збільшення затоплення окремих ділянок заплав у верхів"ях Прип"яті та на Стоході (Волинська область), руйнування льодоставу і очищення окремих річкових ділянок від льоду.
На решті рівнинних річок країни переважало зниження рівнів води попереднього тало-дощового паводку, що пройшов в лютому. На великих річках - Верхньому Дніпрі, Десні, пониззі Прип"яті (зона ЧАЕС) відбулось незначне зниження рівнів на 1-2см за добу від максимальних відміток попередньої паводкової хвилі висотою 0,5-0,6м (на Прип"яті біля Мозиря 1,5м).
Протягом минулої доби на річках Закарпаття, Пруті, Сиреті та їх притоках переважали спади рівнів води на 1-10 см, на нижній ділянці Боржави та на Тисі біля Чопа рівні води знизилися на 20-35 см. Продовжується заповнення Дністровського водосховища, рівні води підвищувались на 2-8см за добу, на водосховищі зберігається суцільний льодостав, на ряді ділянок утворились ополонки і закраїни.

Горец

Всюди мутно....Озера коли вже розтануть*...

Друже, кріпись... Нам всім не легко.

Лоція ріки ПРУТ

Річка від Ворохти до Яремчі дуже бурхлива, без плесових ділянок. Велика швидкість течії і нескінченна вервечка порогів потребують постійної уваги і майстерності під час сплаву. Цей відтинок Пруту вважається найскладнішим і найцікавішим для рафтингу на високій воді.
Зразу за Ворохтою, нижче від підвісного містка, починається поріг Ворохтянський завдовжки 600 м. Орієнтиром порога є різкий поворот ріки вправо і залізничний міст через потік, який впадає в Прут з лівого берега. В руслі багато великого каміння як надводного, так і підводного. Нижче через нього перекинутий міст з опорами в руслі за ним - невеликий острівець. Закінчується поріг за другим автомобільним мостом.
В районі с. Кременці, нижче від кладки - через всю річку два уступи утворюють поріг із загальним падінням води до 1 м.
Нижче русло річки звужується до 10 - 15 м і лишень перед високим мостом, що вище гирла правої притоки Піхи, розширюється і ділиться на три протоки.
Далі, навал на лівий берег, на високу зрубову стінку. В 50 м від мосту на правому березі гарна будівля в гуцульському стилі - готель-ресторан „Піхи". Недалеко в Прут впадає права притока Піхи.
Нижче гирла Піхи - низький автодорожній міст.
Річка підходить до високого (до 20 м) лівого берега і різко повертає вправо, а потім вліво. Звідси починається Яблунецький поріг. Поріг каскадний. До низької кладки декілька уступів через всю річку, і за кладкою - ще три, з потужним зливом. Зліва впадає Прутець Яблуницький. Нижче гирла ще дві гряди скельних виходів. Правий берег високий і стрімкий, зарослий хвойним лісом. Недалеко залізнична станція Татарів в селі Кременці, автодорога з Яремчі на Закарпаття відходить від річки і піднімається на Яблуницький перевал. Село Кременці розташоване за 27 км від Яремчі і 9 - від Ворохти. До 1948 р. воно мало назву Татарів. Це відомий здавна низькогірний кліматичний курорт. В Кременцях можна відвідати пам'ятку дерев'яної архітектури XVIII ст. - Дмитрівську церкву.
Біля санаторію за селом Кременці поріг з декількома уступами і окремими каменями біля берегів. На виході з порога острів і крутий поворот вправо. За поворотом — залізничний міст через річку, а перед мостом, лівий берег у формі високої бетонної стіни, з навалом води.
Поріг Женецький. В цьому місці річка натикається на відріг хребта Яворник і різко повертає на схід, утворюючи досить складний поріг, завдовжки близько кілометра.

Орієнтири: на підступах до підвісного містка висока круча правого берега спускається у воду. Нижче від підвісного містка - автодорожній міст.

Звідси мілководною шиверою з окремими підводними каменями починається Женецький поріг.

На правому повороті ріки на лівому березі - Женецьке лісництво, поруч гирло потоку Женець.

Найскладніший каскад - на повороті. Русло річки звужується, і, пробиваючись через кам'яні гряди протягом 10 м на 3-х сходинках падає на 1,5 м. Закінчується каскад високими стоячими хвилями.

Від початку каскаду до автодорожнього мосту лівий берег підпертий мурованою кам'яною стіною. Нижче від мосту - острівець.

Поріг - в межах села Микуличин.

Починається Микуличин присілком Підліснів від гирла потоку Женець. За селом, в урочищі Ділок, з правого боку від дороги є мальовничий водоспад Капливець.

Місце, де розташоване село, називають Микуличинською Швейцарією, за красою схилів Маковиці, лісистого хребта Рокита, прорізаного ущелинами гірських потоків Скисний, Нерисний, Форещанка.

Давні перекази розказують, що назва села Микулинець походить від імені князя Микули - захисника кордонів Галицького князівства. Ці землі подарував йому Данило Галицький, і він побудував тут декілька сторожових постів. Серед них був і Микулин (Микуличин) - пост, який згодом переріс в поселення.

Інші перекази поведуть в далекий присілок Поляницю Чемигівську, де знайшла дах над головою мати легендарного Олекси Довбуша. І ніби, там же, в густому лісі молодий Олекса Довбуш зустрів старого волхва, котрий дав йому силу, відвагу, безсмертя і благословив на боротьбу проти зла.

Одною з характерних пам'яток гуцульського зодчества є Троїцька церква. Храм побудований 1856 року. Хоча форми церкви традиційні, архітектурний рівень, проте, низький.

З Микуличина можна здійснити чимало цікавих екскурсій в околицях.
Долиною Прутця Чемигівського. Це 14 км чудової долини зі скелястими берегами, водоспадами, кам'янистими пляжами.
На озеро Громовиця. Це молоде озеро створене природою в 1955 році. Дуже дощове літо з грозами було в Ліснівських горах. І велика скеля над потоком Копчин (притока Прутця Чемигівського) під натиском стихії сповзла і перекрила ущелину. Так народилося озеро.

Крім цього, на навколишні вершини можна зробити з десяток походів. Зокрема, на Лисину Космацьку (1467 м), Рокиту Велику (1114 м), Горган Бурачиковський (1046 м), Свинянку (1121 м), Ліснів (1256 м), Хомяк (1544 м), Синяк (1664 м), Явірник (1208 м) і інші.

9. Нижче від острівця за Женецьким порогом починається наступний поріг. На першому каскаді - навал води на високий правий берег. За автодорожнім мостом другий каскад. Далі русло розширюється, ділиться на протоки. За гирлом правої притоки Прутця Чемигівського Прут знову збирається в одне русло, береги підвищуються і річка підходить до присілка Ямна.

10. Нижче від присілка Ямна Прут протікає в мальовничому каньйоні, так званому Ямненському прориві. На цій ділянці річка створює декілька водоспадних місць. Найбільший і мальовничий - водоспад Перебий біля будівлі ресторану „Гуцульщина". Колись його висота була значно більша, але готуючи русло ріки до сплаву деревини, цей водоспад наприкінці XIX ст. кілька раз підривали.

Другий відрізок до залізничного мосту через річку, тут ситуація спокійніша.

Від залізничного мосту починається обнос водоспаду. Це приблизно 2,5 км до автодорожнього і залізничного мостів в Яремчі.

11. Від Яремчі до Коломиї по річці - 64 км. На ділянці д0 селища Ділятин береги високі, правий берег - височенне урвище, складене зі складок карпатського флішу, а річка шумить в кам'янистому руслі, перескакуючи невеличкі пороги, перекати одинокі брили каменю, утворюючи круті стоячі хвилі. До самого Ділятина долина вузька, в деяких місцях схожа на каньйон з майже вертикальними стінами берегів. Плеса майже немає.

12. Нижче Ділятина долина розширюється, з'являються плеса, між якими кам'янисті перекати з швидкою течією.

13. В районі села Добротів - невеликий каньйон - Добротівський прорив Пруту.

14. Біля села Ланчин русло розділене на 2 протоки.

15. Навпроти села Саджавка через річку - брід. Тут русло річки дуже широке і мілке.

16. До Коломиї просторі плесові ділянки закінчуються короткими гравійними перекатами. Береги пологі, зарослі чагарниками... В Коломиї можна зробити зупинку за автодорожнім мостом на лівому березі.

17. За Коломиєю долина Пруту помітно ширшає і лише в деяких місцях пасма горбів наближаються до правого берега. Русло дуже звивисте, і на кожному повороті - гравійні перекати.

18. Біля селища Зоболотів русло річки вирівняне, а береги укріплені.

19. Нижче від села Олешків в Прут впадає права притока Рибниця.

20. Перед селом Вовчківці - залізничний міст. Звідси і до Снятина лівий берег високий, в окремих місцях обриви до 20 м. Правий - пологий, великі плеса. Глибина в окремих місцях - до 2 м.

21. Нижче автодорожнього моста біля Снятина - гребля. Обносити ліпше правим берегом. Довжина обносу - близько 50 м.

22. Нижче Завалля впадає Черемош. Ландшафт змінюється. Гори залишаються далеко позаду, долина широка, береги низькі, зарослі чагарниками, а далі від річки лісами, які чергуються з лугами. Порогів вже немає, натомість річка створює протоки, розділені довгими, мілинами, гравійними островами, які лише трохи вивищуються над рівнем води. Є декілька паромних переправ, троси яких низько провисають над водою.

23. Село Неполоківці. В руслі - опори мостів.

24. Село Зеленів. Нижче від села під правим берегом -кам'янистий перекат.

25. Нижче с. Мамаївців кам'яниста гряда утворює порожисту ділянку на Пруті, останню перешкоду перед Чернівцями.

І нехай хтось скаже, що немає куди поїхати
Штурханець -Стаття з книги "Туристські ріки Карпат"
Володимира Захарчука та Георгія Чурчуна


Користуйтеся. ГОРЕЦ

Всем привет, собираюсь в гости к отцу Черновецкая область Снятенский район. рядом где Черемошь стыкуется с Прутом. С Залуччя-Горишне. Кто нырял в этих местах?

nikor пишет: Всем привет, собираюсь в гости к отцу Черновецкая область Снятенский район. рядом где Черемошь стыкуется с Прутом. С Залуччя-Горишне. Кто нырял в этих местах?

Улыбнуло(Всем привет)))))))Одразу допобачення.

Похоже я тут 1 з чернівців.за черемош не скажу а от прут,тільки що проїзжав через міст в чернівці вода велика і грязна видимість 0.хіба ставки і ті ще з ледом.10 заборона.

САНЯ пишет: Похоже я тут 1 з чернівців.за черемош не скажу а от прут,тільки що проїзжав через міст в чернівці вода велика і грязна видимість 0.хіба ставки і ті ще з ледом.10 заборона.

ты не один, это точно, а в каменце нас намного больше, стучи в личку есть масса инфы..

Energy пишет:

САНЯ пишет: Похоже я тут 1 з чернівців.за черемош не скажу а от прут,тільки що проїзжав через міст в чернівці вода велика і грязна видимість 0.хіба ставки і ті ще з ледом.10 заборона.

ты не один, это точно, а в каменце нас намного больше, стучи в личку есть масса инфы..

Дякую.я про Чернівці.я проживаю на межі з Ів.Франківскою та Тернопільскою областями.

Хлопці, хто полював у Ходорові???ТАм є ставок коло цегельного заводу а також хто шо чув за Отиневичський ставок поряд з Ходоровом, Княгиничьський ставок??

9-11 квітня триватиме ріст рівнів водопілля на річках басейнів Прип'яті, річках Київської, Черкаської, Полтавської, Чернігівської, Сумської обл., у верхів'ї Південного Бугу (Хмельницька, Вінницька обл.), на окремих ділянках з виходом води на заплаву та подальшим її затопленням, у басейні Прип'яті з подальшим збільшенням затоплення заплави.
10-12 квiтня на рiчках басейну Прип'яті (Волинська, Рівненська обл.), притоках Дністра (Тернопільська, Хмельницька обл.) очікується продовження поступового підйому рiвнiв води на 0,1 - 0,4 м над поточними рівнями з подальшим затопленням заплав, сільгоспугідь і досягненням (перевищенням) небезпечних відміток.
Розвиток водопілля супроводжуватиметься досягненням водами річок небезпечних відміток, що вказано у розділі Попередження
10-11 квiтня на річках Закарпатської області очiкується пiдвищення рiвня води над поточними на 0,5-1,5 м, в нижнiх течiях р.Боржава та р.Латориця на 0,3-0,8 м, з подальшим збільшенням шару води на заплаві міждамбового простору.
9 квітня на Дунаї біля Вилкового утримається перевищення небезпечної відмітки 155 см, при якій відбувається затоплення понижених незаселених ділянок міста Вилкове.

За ті ставки не чув, сказати нічого не можу. ГУГЛИ